БОБЕНКО (БIБИК) Андрiй Михайлович (1854-1920)
Народився 12 серпня 1854 року в с. Добренька Костянтиноградського повiтуПолтавськоï губернiï в сiм'ï селянина-бiдняка. Шести рокiв Андрiй
залишився без матерi. В хату прийшла зла мачуха. У вiршi "Було" поет згадує тяжке
дитинство:
Раз я малим колись тiкав,
Побила мачуха сердита.
По полю мокрому блукав
I вiд дощу ховався в житi.
З десяти рокiв Андрiй пiшов заробляти на хлiб. Батько вiддав його за 20 крб. на 4
роки працювати наймитом у крамаря. В згаданому вже вiршi поет писав:
Я вирiс в наймах,
Мов не знав
Нiколи батькiвського дому,
I даром хлiба не давав
I нiхто нiде менi малому.
В 17 рокiв Аядрiй потрапив на пароплав у Херсонi, звiдси до Одеси. Працював
кочегаром на океанських пароплавах, i там, далеко вiд рiдних берегiв, став писати
вiршi украïнською мовою. Капiтан пароплава Л. I. Гаврилов помiтив
обдарованого юнака i познайомив його з дiячами культури Одеси. Вони допомогли
Андрiю Михайловичу влаштуватися на роботу в залiзничне депо, одержати освiту.
Склавши iспит на звання вчителя, Бобенко працював педагогом. Друкуватися почав у
1883 роцi в альманасi М. Старицького "Рада". Згодом його твори з'явилися в журналi
"Зоря" й петербурзькому соцiал-демократичному виданнi "Вiльна Украïна". Як
поет, формувався пiд впливом Т. Г. Шевченка Бобенко
- один з перших поетiв-робiтникiв. Вiдомi його твори: "Бурлака", "Марнi сльози",
"Лiрник", "Багата кутя".
В листопадi 1919 року, незадовго до смертi, Андрiй Михайлович написав заповiт, у
якому є такi рядки:
Здається, скоро я покину
Все, що любив, для чого жив,
Сiм 'ю, народ свiй, Украïну,
Все, чим на свiтi дорожив.
А вам, брати моï i дiти,
Даю маленький заповiт:
Шукайте всюди правди
свiту,
Бо в свiтi правда,
в правдi свiт.
У 1920 роцi Андрiй Михайлович помер.
