БУДЯК (ПОКОС) Юрiй Якович
(1879-1943)Народився в с. Красногiрка Костянтиноградського повiту Полтавськоï
губернiï. Молодим офiцером росiйськоï армiï добровольцем брав
участь в англо-бурзькiй вiйнi 1899-1901 рр. на боцi бурiв. Врятував життя вiд
розтерзання бурами полоненого молодого англiйського вiйськового журналiста
Уiнстона Черчiлля. Пiзнiше сам потрапив у полон до англiйцiв i разом з У.
Черчiллем поïхав до Великобританiï, де навчався (за рахунок батькiв
Черчiлля) в одному з англiйських унiверситетiв, зробив подорож до Сполучених
Штатiв Америки.
Повернувшись на батькiвщину, Юрiй Якович перейшов на цивiльну службу i займався
лiтературною дiяльнiстю.
Працюючи педагогом, написав iсторичнi поеми: "Невольниця-украïнка" i "Пан
Базалей", "Записки вчителя". Вiн автор ряду повiстей, п'єс, оповiдань, в яких
вiдобразив життя Украïни.
Належав до лiтературноï органiзацiï "Плуг". Писав вiршi й оповiдання для
дiтей.
Сорочечка
Ой, гуц-гуца,
Сорочечка куца,
Треба робити,
Щоб доточити,
Треба ще тiпати,
Щоб льолю придбати,
Треба й напрясти,
Щоб рубям не трясти...
Треба й наткати,
Треба й пошити
Щоб було носити.
Ои,гуц та гуца
- Сорочечка до лиця.
Пiсля 1917 року Ю. Я. Будяк оселився в Києвi, тривалий час працював учителем
украïнськоï мови. Помер Юрiй Якович 23 вересня 1943 року в Києвi.
