АНДРIЙ ГОЛОВКО
(1897- 1972)
Народився Андрiй Васильович Головко 3 грудня 1887р. в с. Юрки на Полтавщинi в
заможнiй селянськiй родинi.
У 1905
- 1908 рр. навчався у сiльськiй школi, спробував сам складати вiршi (росiйською мовою). Навчаючись у Кременчуцькому реальному училищi (1908
- 1914), мрiяв про власну лiтературну працю. У 1912р. пiд впливом "Кобзаря" почав
писати вiршi украïнською мовою.
Коли навчання вже фактично було закiнчено i за родинним рiшенням Головко мав
скiнчити ще один, додатковий, клас, який давав право на вчительську роботу, його
несподiвано виключили з училища за участь в таємному товариствi "Юнацька спiлка"
та за писання вiршiв украïнською мовою, вмiщуваних у рукописному учнiвському
журналi "Рiдна мова". Жив якийсь час на хуторi Подiл, куди переïхали батьки.
Тодi ж спробував писати прозу (автобiографiчна повiсть "З-за хмари"). Пiд час
iмперiалiстичноï вiйни вступає до Чугуïвського училища прапорщикiв, i
пiсля проходження короткого курсу навчання навеснi 1915-го потрапляє на фронт.
Брав участь у боях пiд Рава-Руською, дiстав поранення.
Пiсля 1917-го працює в школi, волосним iнструктором з позашкiльноï освiти. У
сiчнi 1919р. в Кременчуцькому видавництвi "Маяк" вийшла поетична збiрка Головка
"Самоцвiти" (17 вiршiв). Працюючи в мiсцевiй кременчуцькiй газетi, вiн друкує у
нiй в першi мiсяцi 1919р. кiлька уривкiв з розпочатоï повiстi "У дикому
танку. (З часiв нiмецькоï окупацiï)", але цей твiр лишився незавершеним.
Лiто й осiнь 1919р Головко живе разом з донькою i дружиною на далеких хуторах
Стiнка i Ляхiвцi. У червнi 1920р. записується добровольцем у Червону Армiю.
Служить начальником кiнноï розвiдки гаубичного артдивiзiону об'єднаноï
дивiзiï курсантiв, яка певний час дiяла разом з Першою кiнною армiєю
Будьонного.
Сiчень-квiтень 1921p.
- служба в харкiвськiй Школi червоних старшин, де вiн викладав полiтекономiю.
У 1922p., демобiлiзувавшись, повнiстю перейшов на лiтературну роботу. З 1923-го
- член Спiлки селянських письменникiв "Плуг". Перший його завершений прозовий твiр
- шкiц "Момент" (опублiкований пiд назвою "Рафiнована проституцiя": Шляхи
мистецтва.
- 1921.
- - 2). Наступнi твори - шкiцi "Дiти Землi i Сонця" (1922), повiстi "Можу" (1922) i "Червоний роман"
(1923). 1924р.
- оповiдання "Крученим шляхом", де майже повнiстю збережено сюжет "Червоного
роману" (для видання творiв у двох томах (1957) автор здiйснив нову редакцiю
повiстi).
Загальне визнання i популярнiсть здобув Головко дитячими оповiданнями та повiстями
про сiльську молодь. Оповiдання "Дiвчинка з шляху" (1922), "Товаришi" (1923),
"Пилипко" (1923) склали першу прозову збiрку А. Головка "Дiвчинка з шляху", що
вийшла у Харковi 1925p.
Найбiльший успiх серед тогочасних творiв А. Головка випав на долю оповiдань
"Пилипко" i "Червона хустина" (друга редакцiя 1957р.), якi були опублiкованi
1924р. i стали хрестоматiйними.
З
Їявляються також повiстi "Зеленi серцем" (1924) та "Пасинки степу" (1925).
1926р. видано збiрку оповiдань i повiстей "Можу" (в цей час Головко уже
переïхав до Харкова).
Восени 1926-го письменник готувався до "запису тексту" завершеного на той час в
творчiй уявi роману "Бур'ян". Вже в кiнцi 1927р. на республiканському конкурсi до
10-рiччя Жовтня книга була удостоєна ювiлейноï премiï. З'явилися
переклади росiйською, бiлоруською, а пiзнiше
- нiмецькою, угорською, польською та чеською мовами.
На 1927p. в уявi письменника складається новий твiр, спочатку як роман "Три сини"
(пiсля 1931p.
- трилогiя "Три брати"). У 1932p. з
Їявився твiр "Мати" (як пролог до роману "Три брати"),а в 1935p. опублiкована його
нова (основна) редакцiя. Починаючи з зими 1934p. письменник працює над другою
книгою трилогiï
- романом "Артем Гармаш", у перiодицi друкується кiлька фрагментiв з перших
роздiлiв.
Спробував А. Головко своï сили також в кiно. Написав кiноповiсть "Скиба Iван"
(1934) i на замовлення Одеськоï та Киïвськоï кiностудiй два
кiносценарiï
- "Митько Лелюк" (1936
- 1937) та "Лiта молодiï" (1940).
Пiд час вiйни був спочатку вiйськовим кореспондентом авiацiйноï
дивiзiйноï газети, потiм
- кореспондентом газети ЦК КП(б)У "Комунiст" ("Радянська Украïна"), а з липня
1943р. працював у фронтовiй газетi "За честь Батькiвщини". З-помiж творiв воєнного
перiоду видiляється оповiдання "Дружба", яке вийшло окремою книжечкою в Уфi 1942р.
1942р. в Уфi вийшла збiрка нарисiв "Бойовi епiзоди" (твори "Бойовий екiпаж",
"Капiтан Чайка", "Снайпер Максим Бриксiн" та iн., вмiщуванi ранiше у фронтових
газетах).
З кiнця 40-х рокiв основною роботою А. Головка стала праця над "Артемом Гармашем".
Роман у нинiшньому його виглядi складається з трьох книг (частин). Перша з них
вийшла друком у 1951р. (iз змiнами i доповненнями
- в 1954р.); друга
- в 1960р. (кiлькома роздiлами доповнена 1962р.); у трьох книгах роман
опублiкований 1971р. (з доповненням
- в 1972р.). Письменник розпочав також четверту книгу роману, обмiрковував сюжетнi
ходи п'ятоï книги. Та ïм уже не судилося побачити свiт.
5 грудня 1972р. А. В. Головко помер.
Спiлка письменникiв Украïни встановила щорiчну лiтературну премiю iменi
Андрiя Головка за кращий роман року. Iменем письменника названi бiблiотеки, школи,
вулицi, колгосп на його батькiвщинi.
