Якiв Качура
(1897- 1943)
Качура Якiв Дем'янович
- украïнський письменник.
Народився 28 жовтня (за н. ст.
- 9 листопада) 1897 року в с. Юркiвка, тепер Тульчинського р-ну Вiнницькоï
областi. Учасник 1-ï свiтовоï i Великоï Вiтчизняноï воєн. У
1918
- 1922 рр. учителював. Закiнчив 1925 року Киïвський iнститут народноï освiти.
Друкувався з 1923р. Належав до Спiлки селянських письменникiв "Плуг",
Всеукраïнськоï спiлки пролетарських письменникiв.
Окремими виданнями вийшли оповiдання "Двi сили", "Iсторiя одного колективу"
(обидва
- 1925), збiрки оповiдань "Без хлiба" (1927), "Похорон" (1929) та iн. В романi
"Чад" (1929) освiтлено подiï 1-ï свiтовоï i громадянськоï
воєн. Сiльським трудiвникам, донецьким шахтарям i металургам присвятив роман
"Ольга" (1931). В повiстi "Iван Богун" (1940) показав боротьбу украïнського
народу проти польськоï шляхти. У нарисах перiоду Великоï
Вiтчизняноï вiйни вiдобразив епiзоди фронтового життя, мужнiсть, непохитну
дружбу воïнiв. У травнi 1942р. в боях пiд ст. Лозовою Харкiвськоï
областi потрапив у полон, загинув у фашистському концтаборi в Донбасi в жовтнi
1943р.
1977р. у с. Юркiвцi Я. Качурi вiдкрито пам'ятник (скульптор
- М. П. Ковтун).
