ОЛЕКСIЙ КОЛОМIЄЦЬ
(Нар. 1919 р.)Народився Олексiй Федотович Коломiєць 17 березня 1919р. в с. Харкiвцi Лохвицького
р-ну на Полтавщинi. Вiн був шостою, найменшою дитиною в родинi селянина-бiдняка, в
якiй рано не стало батька. Пiсля закiнчення семирiчки Коломiєць в 1935
- 1938 pp. навчається на робiтфаку при Харкiвському iнститутi радянськоï
торгiвлi, а потiм на iсторичному факультетi Харкiвського унiверситету. Iз
студентськоï лави пiшов на фронт. Пiсля демобiлiзацiï кiлька рокiв
вiддав комсомольськiй роботi; був лектором ЦК ЛКСМУ, секретарем Чернiвецького
обкому комсомолу, в 1950
- 1953 pp. працював вiдповiдальним редактором газети "Молодь Украïни", потiм
у журналi "Змiна". Тодi ж починає друкувати першi нариси й оповiдання, що склали
збiрку новел "Бiла криниця" (1960).
Як драматург Коломiєць не мав учнiвського перiоду i досить пiзно увiйшов у
лiтературу: комедiю "Фараони" написав у сорок рокiв. Та вже ця перша спроба
принесла йому широке визнання: вперше зiграна в Московському театрi iм. М. В.
Гоголя, п'єса в 1962p. ставилася вже в 71 театрi краïни. У 1978p. в
Киïвському театрi iм. I. Франка вiдбулася ïï п'ятсота вистава.
В наступнi роки слiдує низка драматичних творiв:
1961 р.
- драматичний памфлет "Дванадцята година".
1963 р.
- психологiчна драма "Чебрець пахне сонцем" (iнша назва "Де ж твоє сонце?").
1964 р.
- п'єса "Прошу слова сьогоднi".
1965 р.
- драматична дилогiя "Планета Сперанта".
1966 р.
- "Спасибi тобi, моє кохання".
1969 р.
- "Келих вина для адвоката".
1970 р.
- п'єса проблемно-психологiчного характеру
- дилогiя "Горлиця", п'єса "Перший грiх".
Лiрична драма "Спасибi тобi, моє кохання" i дилогiя "Горлиця" у 1970p. були
вiдзначенi республiканською премiєю iм. М. Островського.
1972 р.
- п'єса "Одiссея в сiм днiв".
1973 р.
- "Голубi оленi"
- "повiсть про кохання", яка на фонi численних батальних творiв прозвучала
винятково нiжною лiричною нотою i в 1977 роцi була удостоєна Державноï
премiï Украïнськоï РСР iм. Т. Г. Шевченка.
1975 р.
- "Кравцов".
1977 р.
- "Срiбна павутина".
1978 р.
- драма "Дикий Ангел", постановка якоï у Киïвському театрi iм. I. Франка
вiдзначена Державною премiєю СРСР (1980).
Хоча в творчостi О. Коломiйця переважають п'єси про актуальнi, сучаснi авторовi
проблеми ("Двоє дивляться кiно", 1987), є у нього й двi драми на теми минулого:
"За дев'ятим порогом" ("Запорiзька Сiч", 1971) та "Камiнь русина" ("Град князя
Кия", 1981), написана спецiально до святкування 1500-лiття Києва.
Помер О. Коломiєць 23 листопада 1994р.
Вперше його iм'я з'явилося на афiшах театрiв на початку 60-х рокiв, коли з успiхом
обiйшли сотнi сцен дотепнi, веселi i мудрi "Фараони" (1961) досi нiкому невiдомого
автора. А сьогоднi вже наше театральне мистецтво важко уявити без таких сценiчних
здобуткiв, якими стали трагiчна дилогiя "Планета Сперанта", тривожно-медитацiйна
"Горлиця" чи озвучена високими нотами душевноï краси й людського щему
поетична повiсть про кохання "Голубi оленi", прозора в чистотi й нiжностi
своïй "Срiбна павутина" чи психологiчно вибаглива драма "Дикий Ангел".
