КОВАЛЕНКО Неля Сергiïвна
Народилася 1935 року в сiм'ï красноградських вчителiв. Пiсля закiнченняКрасноградськоï СШ
- ЗО (тепер це СШ
- 3) працювала пiонервожатою Хрестнщенськоï школи. В 1954 роцi вступила до
Харкiвського педiнституту на фiлологiчний факультет.
Пiсля закiнчення педiнституту все життя працює в Тишенкiвськiй школi вчителькою
украïнськоï мови та лiтератури. Любов до рiдноï слова, поезiï
успадкувала вiд матерi, а в шкiльнi роки мала добрï наставникiв
- Лiдiю Антонiвну Кучеренко та Анастасiю Силiвi Ярмульську.
Писати вiршi стала, вже працюючи вчителькою. Багато ïï поезiй присвячено
людям працi села Тишенкiвки. Частина з вiрi стала пiснями, якi охоче спiвають дiти
й дорослi, сiльський ансамбль "Червона калина".
В доробку поетеси Нелi Сергiïвнi десятки вiршiв та пiсень. Вона проводить
велику громадсько-корисну роботу в школi, в селi i районi.
Є в Нелi Сергiïвни вiршi, присвяченi воïнам, якi не повернулися з вiйни:
Батьку, рiдний, де ти? Озовися!
Ми тебе чекаєм стiльки лiт.
Як без тебе гiрко днi тяглися,
Скiльки ми перетерпiли бiд.
Наша мама, як в мороз калина,
Коси ïï стали, наче снiг,
Досi, батьку, жде теберодина
Iз далеких грозових дорiг.
Є в Нелi Сергiïвни й гуморески:
Хвалилися в Тишенкiвцi,
Що у цьому роцi
Посiяли вареники
Дiтям на толоцi.
Будуть учнi йти у школу
Й швидко без мороки
Поснiдають в ранню пору
I гайда на вроки!
Ось i сходи вже з 'явились
- Вареники з сиром.
Недаремно старалися
Для дiтей всiм миром.
Бiгли юнi тишенчата
Пiсля гри з толоки.
Як уздрiли теє диво,
Аж взялися в боки.
Пхе,
- скривилися скептично,
- Людей насмiшили,
Краще були б замiсть нас
Уроки повчили.
