Г. В. КВIТКА-ОСНОВ'ЯНЕНКО
(1778- 1843)
Народився Григорiй Федорович Квiтка (лiтературний псевдонiм
- Основ'яненко) в с. Основа бiля Харкова у дворянсько-помiщицькiй сiм'ï.
Служив комiсаром у народному ополченнi (1806
- 1807), директором Харкiвського театру (1812), був повiтовим предводителем
дворянства (1817
- 1828), совiсним суддею, головою харкiвськоï палати карного суду.
Проживаючи в с. Основа пiд Харковом або самому Харковi, Квiтка-Основ'яненко брав
участь буквально у всiх важливих освiтньо-культурних починаннях, зокрема був
iнiцiатором видання журналу "Украинский вестник", альманахiв "Утренняя звезда" i
"Молодик", першоï збiрки украïнських прислiв'ïв i приказок.
Перебував письменник у творчiй спiвдружностi з колективом Харкiвського театру.
Своï раннi фейлетони, статтi, жартiвливi вiршi (10-тi
Їпочаток 20-х pp.) Квiтка-Основ'яненко публiкував переважно в харкiвськiй
перiодицi ("Украинский вестник", "Харьковский Демокрит", "Харьковские известия").
З творiв цього перiоду найбiльший iнтерес читача викликали "Письма Фалалея
Повинухина"
- цикл сатиричних прозових фейлетонiв, написаних у формi листiв до видавцiв
журналу вiд помiщика-невiгласа ("Украинский вестник", 1816
- 1817; "Вестник Европы", 1822).
В кiнцi 20-х
- на початку 30-х pp. написанi шiсть росiйських сатиричних комедiй, серед яких:
1827р.
- "Приезжий из столицы, или Суматоха в уездном городе" (опублiкована 1840р.; за
сюжетом i складом персонажiв передує "Ревiзору" Гоголя);
1828р.
- "Дворянские выборы" (стала сенсацiєю (понад тисячу примiрникiв в Москвi
розкупили за два мiсяцi), пiсля прочитання Миколою I була заборонена цензурою).
1829р.
- "Шельменко
- волостной писарь";
1830р.
- "Ясновидящая" (не була опублiкована через цензурну заборону).
1832р.
- повiсть "Маруся" украïнською мовою.
1834р.
- книга перша "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком Основьяненком",
збiрки прозових творiв (повiстей та оповiдань) украïнською мовою.
1836
- 1837рр. - книга друга збiрки "Малороссийских повестей, рассказываемых Грыцьком
Основьяненком".
Ще ряд повiстей та оповiдань письменника публiкується в журналах та альманахах,
повiсть "Козир-дiвка" виходить у Петербурзi окремим виданням.
Прозовi твори Квiтки-Основ'яненка украïнською мовою подiляються на двi
основнi групи: бурлескно-реалiстичнi оповiдання i повiсть; сентиментально-реалiстичнi
повiстi.
До першоï групи належать, зокрема, гумористичнi оповiдання "Салдацький
патрет" (1833), "Мертвецький Великдень", "От тобi i скарб", "Пархiмове снiдання",
"Пiдбрехач", а також гумористично-сатирична повiсть "Конотопська вiдьма" (1833).
Серед сентиментально-реалiстичних творiв Квiтки-Основ'яненка
- повiстi "Маруся" (1832), "Козир-дiвка" (1836), "Сердешна Оксана" (1838), "Щира
любов" (1839). Центральним персонажем кожноï з них виступає сiльська дiвчина.
1835р.
- соцiально-побутова комедiя "Сватання на Гончарiвцi"
1838р.
- соцiально-побутова комедiя "Шельменко-денщик" (написана росiйською мовою,
центральний персонаж
- Шельменко
- говорить по-украïнськи), що вважається найвищим досягненням Квiтки в
драматургiï.
Серед численних прозових творiв Квiтки-Основ'яненка, написаних росiйською мовою,
видiляються сатиричнi романи "Пан Халявский" (1840) та "Жизнь и похождения Петра
Степанова сына Столбикова" (1841, перший варiант
- 1833, твiр зазнав переслiдування цензури), повiстi "Ганнуся", "Панна
сотниковна", "1812 год в провинции", оповiдання "Званый вечер" iз задуманого циклу
"Губернские сцены", iсторично-художнiй нарис "Головатый", близька за жанром до
фiзiологiчного нарису повiсть "Ярмарка", фiзiологiчний нарис "Знахарь".
1841р.
- "Предания о Гаркуше".
Кращi твори Квiтки-Основ'яненка одними з перших представляли украïнську
лiтературу загальноросiйському й європейському читачевi: починаючи з 1837р. ряд
його оповiдань i повiстей друкується в росiйських перекладах у Петербурзi та
Москвi; 1854р. в Парижi виходить французькою мовою "Сердешна Оксана". Трохи
пiзнiше його твори перекладаються польською, болгарською, чеською мовами.
Заголовок 1
Заголовок 2
