ЛУПIЙ Олесь Васильович
- поет, прозаïк, драматург. Народився 28 березня 1938року в с. Нова Кам
Їянка Жовкiвського р-ну на Львiвщинi. Пiсля закiнчення фiлологiчного факультету
Киïвського державного унiверситету (1961) працював у редакцiях газет
ЇМолодь Украïни
- та
ЇЛiтературна Украïна
Ї, редагував альманах
ЇПоезiя
Ї. Iз 1991 р.
- вiдповiдальний секретар Спiлки письменникiв Украïни, заступник голови СПУ.
У 1994 р. за роман
ЇПадiння давньоï столицi
- та повiсть
ЇГетьманська булава
- удостоєний Нацiональноï премiï Украïни iменi Т.Шевченка.
заслужений дiяч мистецтв Украïни (1998 р.)
Перша збiрка вiршiв
ЇВiник юностi
- вийшла в 1957 р., потiм
- ще сiмнадцять, серед яких найвiдомiшi:
ЇМайовiсть
Ї,
ЇПеревал
Ї,
ЇДовголiття бджоли
Ї,
ЇКольорами предкiв
Ї,
ЇЗелене весiлля
Ї,
ЇЗолотi еклоги
Ї, а також
ЇМилява
Ї,
ЇГрань
Ї,
ЇНiкому тебе не вiддам
Ї,
ЇЧоловiки не вiдчувають болю
Ї,
ЇЛицарi помсти
Ї.
За сценарiями О.Лупiя поставленi художнi фiльми
ЇБагрянi береги
Ї,
ЇМалуша
Ї,
ЇДанило
- князь Галицький
Ї.
