Валерiй Марченко
(1947- 1984)
Марченко Валерiй Венiамiнович
- украïнський лiтературознавець, публiцист, перекладач. Онук М. I. Марченка.
Народився 16 вересня 1947 року в Києвi. Закiнчив 1970 року Киïвський
унiверситет. У 1967
- 1970 рр. стажувався в Азербайджанському унiверситетi (Баку). Працював у
редакцiï газети "Лiтературна Украïна". Зазнав полiтичних репресiй за так
звану антирадянську дiяльнiсть: двiчi був засуджений, в 1973 i 1984 рр. Помер 7
жовтня 1984р. у в'язничнiй лiкарнi в Ленiнградi. Похований у с. Гатному
Києво-Святошинського р-ну Киïвськоï областi.
Автор лiтературознавчих статей "Обличчям на Схiд", "Давня азербайджанська
лiтература в дослiдженнях А. Кримського" (обидвi
Ї- 1971) та iн.
У публiцистичних творах "Лист до дiда" (1975), "Вiдкритий лист до двох нiмецьких
журналiстiв", "Вiдкритий лист до Генерального директора ЮНЕСКО", "Процес" (усi
- 1976) та iн. писав сувору правду про бездуховнiсть у радянському суспiльствi 70
- 80-х pp., порушення нацiональних i громадянських прав людини в СРСР.
Переклав з англiйськоï мови ряд творiв С. Моема, Т. Джефферсона, Г. Уеллса,
П. Уорунга, Е. Л. Мастерса, Л. Х'юза та iн.; з польськоï
- Г. Сенкевича, з азербайджанськоï
- С. С. Ахундова, Дж. Мамедкулiзаде, Анара.
Окремi твори В. Марченка перекладенi нiмецькою мовою.
