ЮРIЙ МУШКЕТИК
(Нар. 1929 p.)Юрiй Мушкетик
- визнаний майстер сучасноï украïнськоï прози. За три десятилiття
лiтературноï працi ним опублiковано бiльше десяти романiв, низку повiстей i
збiрок оповiдань, написано кiлька п'єс. За роман "Крапля кровi" автора вiдзначено
Республiканською премiєю iм. М. Островського (1965), за роман "Позицiя"
- Державною премiєю УРСР iм. Т. Г. Шевченка (1980).
Народився Юрiй Михайлович Мушкетик 21 березня 1929р. в с. Веркиïвцi на
Чернiгiвщинi. Батько працював тодi вчителем, мати брала участь в органiзацiï
перших созiв, потiм багато рокiв очолювала колгосп. Уже з дитячих лiт майбутнiй
письменник пройшов звичну школу сiльського виховання.
Дитинство Ю. Мушкетика, як i iнших його ровесникiв, було жорстоко обiрване вiйною.
Особистi враження про тi драматичнi часи згодом ляжуть в основу повiстi "Вогнi
серед ночi" (1959), знайдуть вiдображення в рядi воєнних новел Ю. Мушкетика,
немало прислужаться в написаннi "окупацiйноï", "партизанськоï" частини
роману "Жорстоке милосердя" (1973). А нелегкi повоєннi роки в життi полiського
села (i авторовому власному) стануть предметом зображення в повiстi "Чорний хлiб"
(1960), що утворює своєрiдну дилогiю з повiстю "Вогнi серед ночi".
1953р. Ю. Мушкетик закiнчує Киïвський унiверситет, потiм ще три роки
навчається в аспiрантурi при кафедрi украïнськоï лiтератури.
Лiтературний дебют Ю. Мушкетика припадає на 1954р., коли "Радянський письменник"
опублiкував його перший твiр
- повiсть "Семен Палiй". Тодi ж вона вийшла друком у перекладi росiйською мовою в
журналi "Дружба народов" i окремим виданням у видавництвi "Молодая гвардия".
Повiсть була прихильно зустрiнута критикою i читачем. Однак i в композицiï
твору, i в обрисовцi персонажiв ще вiдчувалась недосвiдченiсть автора. Згодом Ю.
Мушкетик iстотно доробить повiсть
- новий ïï варiант опублiковано в двотомнику його творiв ("Днiпро",
1979). Письменницька недосвiдченiсть деякою мiрою позначилася i на iсторичному
романi "Гайдамаки" (1957).
Серед факторiв, якi сприяли зверненню письменника до сучасностi, ïï
"гарячоï" проблематики, значну роль вiдiграла його тривала редакцiйно-журналiстська
робота (починаючи з 1956р., вiн упродовж двох десяткiв лiт працює в редакцiï
журналу "Днiпро"
- вiдповiдальним секретарем, а згодом i головним редактором).
Першим його кроком на тому полi став роман "Серце i камiнь" (1962). А наступнi
твори
- передусiм роман "Крапля кровi" (1964), почасти й "Останнiй острiв" (1969),
збiрка новел "Зеленеє жито" (1965), повiсть "День пролiтає над нами" (1967)
- визначили основну лiнiю подальшого творчого розвитку письменника.
Цiкавим свiдченням дальшого творчого поступу є одна з пiзнiших повiстей Ю.
Мушкетика "Старий у задумi" (1974).
Досить незвичнi для Ю. Мушкетика фантастично-пригодницька повiсть "З'ïж серце
лева" (1972), адресована в основному юному читачевi, та художньо-документальна
- "На крутi гори" (1976). В першiй
- печернi леви, мамонти, низка пригод, що трапляються з нашими далекими пращурами
десь у часи середнього палеолiту, i ïхня боротьба за те, щоб стати людьми,
ïхнє людське самоусвiдомлення. В другiй мовиться про видатного вченого В. М.
Глушкова.
Новим витком у розвитковi таланту Ю. Мушкетика стали романи й повiстi 70
- 80-х рокiв
- "Жорстоке милосердя" (1973), "Бiла тiнь" (1977), "Смерть Сократа", "Бiль", "Суд
над Сенекою" (1978), "Позицiя" (1979), "Вернися в дiм свiй" (1981), "Вiхола"
(1982), "Рубiж" (1984), "Обвал", "Жовтий цвiт кульбаби", "Сльоза Офелiï"
(1985), "Яса" (1987).
