Улас Самчук
(1905- 1987)
Улас Олексiйович Самчук
- украïнський прозаïк. Народився 20 лютого 1905р. в селi Дермань на
Рiвненщинi. Навчався в Бреславському (нинi Вроцлавському) унiверситетi. Пiзнiше
переïхав до Чехо-Словаччини, де навчався в Украïнському вiльному
унiверситетi в Празi. Перше оповiдання У. Самчука "На старих стежках" видруковане
у варшавському часописi "Наша бесiда" 1926 року, а з кiнця 20-х рокiв вiн вже
активно спiвпрацює з украïнськими лiтературно-художнiми часописами. Трагедiя
голодомору 1932
- 1933 pp. в Украïнi стала тематичною основою його роману "Марiя" (1933). В
1932p. написаний також полiтично загострений роман "Кулак", в якому автор показує
абсурднiсть насильницькоï колективiзацiï. Одним з визначних досягнень
украïнськоï лiтератури стала тетралогiя У. Самчука "Волинь" (1928
- 1937)
- розлоге епiчне полотно, яке зображує буття украïнського селянина в добу
воєн та революцiй. Головний персонаж твору, Володька Добенко, через усi життєвi
катаклiзми проносить вiру в незнищеннiсть народу. Героïчна iсторiя
Закарпатськоï Украïни вiдображена в патрiотичному романi "Гори говорять"
(1936). У роки нiмецькоï окупацiï письменник продовжує культурно-просвiтницьку
роботу на посадi редактора газети "Волинь". Проте вже 1943p. вiн був заарештований
нацистами за своï патрiотичнi переконання. В пiслявоєнний час письменник
переïздить до Канади, де публiкує перший том трилогiï "Ост"
- "Морозiв хутiр" (1948) (другий роман
- "Темнота" побачив свiт 1957 року, третiй "Втеча вiд себе"
- 1982р.). У. Самчук вiдомий також як автор спогадiв: "На бiлому конi" (1955),
"Чого не горить вогонь" (1959), "На конi вороному" (1975), "Плянета Дi-Пi" (1979).
Помер 9 липня 1987р. в Канадi.
