Абрам ВЕЛЕДНИЦЬКИЙ
Веледницький Абрам Маркевич народився 29 жовтня 1894 року в м.Радомишлi наЖитомирщинi в сiм'ï службовця. Навчався на юридичному факультетi
Киïвського унiверситету У червнi 1919 року вступив добровольцем до
Червоноï Армiï. Пiсля демобiлiзацiï повернувся до Києва, але
юридична освiта його вже не цiкавила, i вiн зайнявся фiлологiчними студiями, почав
писати i друкувати в єврейськiй перiодицi вiршi. Перша збiрка його поезiй
"Прояснення" побачила свiт 1922 року. Затим вийшли поетичнi книжки "Прихiд"
(1928), "З молодим класом" (1932).
У 1935 роцi закiнчив аспiрантуру Iнституту єврейськоï культури при
Академiï наук УРСР. Захистив кандидатську дисертацiю у 1947 роцi.
Веледницький був знаний не лише як здiбний критик i лiтературознавець, а й як
талановитий перекладач на єврейську мову творiв Т.Шевченка, М.Коцюбинського,
багатьох сучасних украïнських i росiйських поетiв. Брав активну участь у
громадському життi, керував лiтературними гуртками.
У роки сталiнського терору Веледницького спiткала трагiчна доля багатьох його
побратимiв по перу. Його заарештували 23 березня 1951 року в Києвi, iнкримiнували
типовi звинувачення: шпигунство, нацiоналiстична пропаганда, антирадянська
дiяльнiсть. Потяглися моторошнi мiсяцi знущань, тортур, наруги над людською
гiднiстю. Заздалегiдь змонтований вирок "особливоï наради" гласив: 10 рокiв
таборiв суворого режиму з конфiскацiєю майна.
П'ять лiт прокидiв за колючим дротом Веледницький. Наприкiнцi 1955 року пiсля
перегляду справи був звiльнений i реабiлiтований. З надiрваним здоров'ям
повернувся до Києва, але жити йому лишилося недовго.
Помер 19 жовтня 1959 року.
Григорiй Полянкер
ЛУ 24 (4433) 13.06.1991
