Iван ВИРГАН
Вирган (справжнє прiзвище Вергун) Iван Оникiйович народився 14 червня 1908 рокув с.Матвiïвка на Полтавщинi у сiм'ï хлiборобiв. Пiсля закiнчення
Кременчуцького педтехнiкуму вчителював, служив у Червонiй Армiï. 1940 року
закiнчив фiлологiчний факультет Харкiвського унiверситету. Друкувати вiршi почав
1929 року. У 30-тi роки заявив про себе як активний i талановитий поет. Видав
збiрки "Озброєна лiрика" (1934), "Сад дружби" (1935), "Щастя-доля" (1938), поему
"Джигiти" (1937). Прийнятий до Спiлки письменникiв 1936 року.
Восени 1940 року був посланий Спiлкою письменникiв Украïни до Чернiвцiв
уповноваженим для роботи з мiсцевими лiтераторами. У листопадi того ж року
заарештований органами НКВС УРСР за наклепницьким доносом, в якому звинувачувався
в злiснiй антирадянськiй пропагандi.
Виргановi iнкримiнували органiзацiю злочинноï банди в Чернiвцях, але вiн,
незважаючи на застосування до нього тортур i залякувань, винним себе не визнав.
21 березня 1941 року Чернiвецький обласний суд засудив поета на 10 рокiв
виправно-трудових таборiв. Покарання вiдбував у Печорським таборах, у районi
Воркути.
17 липня 1944 року справу переглянуто i за постановою Ярославського обласного
суду I.Виргана було достроково звiльнено. Вiн повернувся до сiм'ï, а з жовтня
1944 року служив у дiючiй армiï.
Пiсля демобiлiзацiï в сiчнi 1946 року - на лiтературнiй роботi. Видав книги
"Поворот сонця на лiто" (1947), "Матвiïвка над Сулою" (1949), "Квiтучi
береги" (1950), "Краïна щастя" (1951), "Поезiï" (1954), "У розповнi
лiта" (1959), "Василина", "Над Сулою шумлять явори" (1960), "Лiрика", "Даринка з
братиком" (1961), "Вибранi твори" (1965), "Краса" (1966), "Питиме зiлля" (1967),
"Вибране", "Серце" (1969). Разом iз Марiєю Пилинською уклав "Росiйсько-украïнський
фразеологiчний словник", який публiкувався в журналi "Прапор".
Звiльненню з табору присвячено поезiю "Поворiтьма".
Помер 12 сiчня 1975 року.
Iван Iльєнко
ЛУ 24 (4433) 13.06.1991
