Юрiй ВУХНАЛЬ
Ковтун Iван Дмитрович (лiт. псевдонiм Юрiй Вухналь) народився 5 жовтня 1906 рокув с. Чорнобаïвка Iзюмського повiту на Харкiвщинi в селянськiй
сiм'ï-Закiнчив Куп'янську гiмназiю. 1922 року вступив на педагогiчнi курси
iменi Г. С. Сковороди (м. Харкiв), пiсля яких навчався в Харкiвському iнститутi
народноï освiти. Ще студентом спiвробiтничав у газетi "Селянська правда", де
й надрукував першi своï твори. Потiм працював у редакцiям газети "Комсомолець
Украïни", журналу "Червоний перець". Належав до лiтературних органiзацiй
"Плуг", "Молодняк", ВУСПП. Став одним iз найпопулярнiших украïнських
сатирикiв. Не випадково у журналiстських колах його називали "комсомольським
Остапом Вишнею".
Автор збiрок нарисiв, фейлетонiв, гуморесок "Червонi паростки" (1925), "Товариш
i товаришок" (1926), "По злобi" (1927), "Початкуючий" (1928), "Помилка професора
Кiма". "Гумореска", "Життя i дiяльнiсть Федора Гуски", "Крилатий рейс", "Одруження
Гаврила Ратицi", "Щирий украïнець" (1929), "Люди моря" (1931), романiв та
повiстей "Яструби" (1928), "Азiатський аеролiт", "Юнг-бунд" (1931).
Уповноваженi Харкiвського обласного управлiння НКВС 2 листопада 1936 року провели
трус на квартирi й заарештували письменника. Йому було пред'явлено звинувачення:
"участь в украïнськiй нацiоналiстичнiй терористичнiй органiзацiï, яка
готувала терористичнi акти проти керiвникiв ВКП(б) i Радянського уряду". На
численних допитах i на судi нi в чому себе винним не визнав. Зачитанi проти нього
свiдчення категорично заперечив як фальшивi.
Вiйськова Колегiя Верховного Суду СРСР 14 липня 1937 року засудила
Ковтуна-Вухналя I. Д. до найвищоï мiри покарання - розстрiлу з конфiскацiєю
належного йому майна.
Вирок виконано 15 липня 1937 року.
При додатковому розслiдуваннi справи в 1958 роцi Максим Рильський, який добре
знав Юрiя Вухналя, дав такий вiдгук про нього: "Це був здiбний гуморист i автор
цiкавих книжок для юнацтва та дiтей. Я нiколи не сумнiвався, що I. Д. Ковтун
чесний i вiдданий радянський громадянин". А Микола Бажан написав так: "Вiн
безумовно був радянською людиною, якiй були чужими антирадянськi чи
нацiоналiстичнi настроï та висловлювання. У своïх пародiях, епiграмах,
жартах вiн засобами сатири й гумору боровся зi всiм, що вiдживає..."
Вiйськова колегiя Верховного Суду СРСР 4 листопада 1958 року вирок щодо
Ковтуна-Вухналя I. Д. скасувала i справу припинила через вiдсутнiсть складу
злочину.
Юрiй Вухналь реабiлiтований посмертно.
Олександр Мукомела
ЛУ
Ї26 (4435)27.06.1991
