Вiктор Забiла
(1808- 1869)
Забiла Вiктор Миколайович (крипт.
- Ол-др.)
- украïнський поет.
Народився 1808р. на хуторi Кукурiкiвщина, тепер с. Забiлiвщина Борзнянського р-ну
Чернiгiвськоï областi, в сiм'ï дрiбного помiщика, нащадка старовинного
козацько-старшинського роду. Навчався в 1822
- 1825 рр. в Нiжинськiй гiмназiï вищих наук. В 1825
- 1834 рр. служив у вiйську. Вийшов у вiдставку в чинi поручика, решту життя
провiв на своєму хуторi поблизу Борзни.
В. Забiла дружив з Т. Шевченком, зустрiчався з ним пiд час приïздiв поета на
Украïну
- в Качанiвцi, Мойсiвцi, Києвi. Взимку 1847р. Т. Шевченко деякий час жив на х.
Кукурiкiвщинi, намалював портрет Забiли. У повiстi "Капитанша" Т. Шевченко з
симпатiєю зобразив його пiд iменем Вiктора Олександровича. Його вiршi, вiдiбранi
жандармами у Т. Шевченка при арештi 1847р., в протоколi допиту названо
пасквiльними. Брав участь у похоронi Т. Шевченка i впорядкуваннi його могили.
Вiршi почав писати в серединi 30-х pp., але тiльки деякi з них надрукованi за
життя поета. Три його вiршi опублiкував Є. Гребiнка 1841р. в альманасi "Ластiвка".
Видрукована на початку 40-х pp. збiрка з невiдомих причин не дiйшла до читача
(єдиний примiрник, без титульноï сторiнки, виявив 1936р. лiтературознавець Є.
Кирилюк). Прижиттєвими публiкацiями Забiли є два вiршi, надрукованi 1857р. в
"Черниговских губернских ведомостях". Повну збiрку творiв
- "Спiви крiзь сльози" видано 1906р. у Львовi заходами I. Франка. Тим часом вiршi
поета були добре вiдомi в народi, поширювались у рукописних збiрках, виконувались
як народнi пiснi, наприклад, "Гуде вiтер вельми в полi" та "Не щебечи, соловейку",
покладенi на музику М. Глинкою. До своïх вiршiв "Не плач, дiвчино", "Голуб",
"Човник" та iн. Забiла сам створив мелодiï. Джерелом глибокого лiризму його
поезiï є народна пiсня з ïï образним i мовним багатством. У
багатьох вiршах ("Зовсiм свiт перевернувся", "Маруся", "Сирота" та iн.) поет
порушував тему соцiальноï нерiвностi. Йому належать також гумористичнi вiршi,
що є обробкою народних оповiдань у бурлескному стилi ("Остап i чорт", "Весiлля"),
твори на побутову та iсторичну тематику, послання знайомим.
Помер поет в листопадi 1869р. в м. Борзна.
I. Франко вiдзначав помiтний внесок В. Забiли у розвиток украïнськоï
поезiï i ставив його в ряд найталановитiших сучасникiв Т. Шевченка.
