Володимир ЗОРIН
Зорiн Володимир Петрович (Валентин Пащук) народився в 1904 роцi в степахБессарабiï в сiм'ï цигана. З дитинства водив отари з батьком-чабаном,
якi належали багатiям. Мужнiй, смiливий хлопець брав участь у громадянськiй вiйнi,
1919 року став членом бiльшовицькоï партiï. Пiзнiше закiнчив школу
червоних старшин у Харковi. Обрав шлях лiтератора. Працював у редакцiï газети
"Вiстi". В 1929 роцi видав нарис "Циган на Украïнi" й вiдтодi активно
виступав у лiтературi.
Одна з основних тем творчостi В. Зорiна - громадянська вiйна на пiвднi
Украïни, утвердження Радянськоï влади в приднiстровських степах.
Подiï революцiйноï пори, перебiг соцiально-полiтичних процесiв i мiсце в
нiй трудящих мас вiн художньо осмислив у збiрках оповiдань "На Днiстрi" (1930) i
нарисiв "Героïка партизанська" (1931), у книзi "Днiстер оповiдає" (1933).
Свого часу користувалися успiхом книжки В. Зорiна "Ром. Оповiдання" (1932) i "Ром.
(Повiсть)" (1934) - художнi оповiдi про життя циган. Цi твори витримали повторнi
видання, буди вiдзначенi першою премiєю лiтературного конкурсу, що його проводив
Наркомос УРСР.
У 1937 роцi творча праця Володимира Зорiна була нагло перервана: майстри
фальсифiкацiйних справ у слiдчих пiдроздiлах НКВС позначали його тавром "ворог
народу". Того ж року життя письменника обiрвалося.
1957 року В. Зорiна було реабiлiтовано посмертно.
Iван Зуб
ЛУ 34 (4443) 22.08.1991
