Разместить здесь рекламу

КНЯЖА УКРАÏНА НАШI ПРЕДКИ СЛОВ'ЯНИ


Категории

  1.   1 Олександр Олесь

Оригинал

Над озерами, рiчками,
На полянах лiсових,
На стрiмких високих горах,
На просторах степових, —
Де лише сiрiє стежка
Або вкрився збiжжям лан,
Скрiзь розкидались оселi
Наших прадiдiв-слов'ян.
Оселялись цiлим родом:
Що людина, як одна?!
Кревнi люде — рiд складали,
Кревнi роди — племена.
Наймудрiший i найстарший
Цiлим родом керував,
Видавав щодня накази,
Правив, милував, карав.
Кожне плем'я мало князя,
Князь судив, водив на бiй,
Першим був вiн у вiдвазi
I у мудростi своïй.
А коли ставав нездатним
До ладу i боротьби,
Вiче iншого на князя
Вибирало без журби.
На рiчках, високих горах,
Серед багон i болот
Городи, мiцнi твердинi
Будував собi народ.
Коли ворог йшов вiйною,
Метушилось все, як рiй,
Замикалися ворота,
Починався лютий бiй.
Бились, кидали камiння,
Крiзь баркан окрiп лили,
Попiл сипали у очi,
Гострi кидали коли...
...Ось i ворога вiдбито.
Все минуло: гнiв i жах...
Кревнi плачуть над борцями,
Що звалилися в боях.
I дають ïм у могилу
Зброю, вбрання i харчi,
Щоб вони не знали лиха,
На тiм свiтi живучи.
На сумних могилах тужать
I справляють тризну там,
I несуть на сизi гори
Жертви праведним богам.
Але все поволi, тихо
Тоне в рiчцi забуття,
I на березi зеленiм
Квiтне радiсне життя...
На луцi палає ватра,
На луцi iдуть танки.
Тут в вiнках цвiтуть дiвчата,
Там спiвають парубки.
В сю таємну нiч Купала
В лiсi папороть цвiте,
Розцвiтає, обсипає,
Цвiт-промiння золоте.
Промовляє звiр до звiра,
Хто пiдслуха мову ïх,
Хто у лiсi найде квiтку,
Найде скарбiв цiлий мiх.
А пiснi все далi ллються,
Вже поблiдли i зiрки,
А ще огнища палають
I мережаться танки.
На кийки стоять схилившись
Бородатi вiщуни
I розказують, що буде
I з якоï сторони.
Роздають недужим зiлля,
Щось шепочуть i плюють...
Сих водою напувають,
Тим камiнчики дають.
I здається, з лiсу вийшов
На узлiсся лiсовик.
Став, заслухавсь, задивився...
Стрепенувсь i знову зник.
I здається, щойно бiгли
Тут русалки польовi
I розсипали зi смiхом
Самоцвiти по травi.
Але схiд зайнявся сонцем,
Хмари в золотi, в огнi...
I самотньо одцвiтають
Зблiдлi ватри вдалинi.
Раздел вышеUp
НачалоTop
КонецDown
Запомнить+Marker
ВосстановитьMarker
Забыть-Marker
РекламаAdv
Font

Сказать спасибо Укоротить ссылку Нашли ошибку?

Дочитать позже / поделиться

   

См. также


Новости партнеров