ПОВIЙ, ВIТРЕ, НА ВКРАÏНУ
Категории
Оригинал
Повiй, вiтре, на Вкраïну,Де покинув я дiвчину,
Де покинув чорнi очi...
Повiй, вiтре, з полуночi.
Мiж ярами там долина,
Там бiленькая хатина;
В тiй хатинi голубонька,
Голубонька — дiвчинонька...
Повiй, вiтре, до схiд сонця,
До схiд сонця, край вiконця;
Край вiконця постiль бiла,
Постiль бiла, дiвча мила.
Повiй, вiтре, нишком-тишком
Над рум'яним, бiлим личком;
Над тим личком нахилися,
Чи спить мила – подивися.
Чи спить мила, не збудилась,
Згадай того, з ким любилась,
З ким любилась i кохалась
I кохати присягалась.
Як заб'ється ïй серденько,
Як дiвча зiтхне тяженько,
Як заплачуть чорнi очi,
Вертай, вiтре, к полуночi!
А як мене позабула
I другого пригорнула,
То розвiйся край долини,
Не вертайся з Украïни...
Вiтер вiє, вiтер вiє,
Серце тужить, серце млiє,
Вiтер вiє, завiває,
З Украïни не вертає.
24.VII.1856
