Разместить здесь рекламу

I ВИРIС Я НА ЧУЖИНI

Категории

  1.   1 Тарас Шевченко

Оригинал

I вирiс я на чужинi,
I сивiю в чужому краï;
То одинокому менi
Здається — кращого немає
Нiчого в Бога, як Днiпро
Та наша славная краïна...
Аж бачу, там тiльки добро,
Де нас нема. В лиху годину.
Якось недавно довелось
Менi заïхать в Украïну,
У те найкращеє село...
У те, де мати повивала
Мене, малого, i вночi
На свiчку Богу заробляла;
Поклони тяжкiï б'ючи,
Пречистiй ставила, молила,
Щоб доля добрая любила
Ïï дитину... Добре, мамо,
Що ти зараннє спать лягла,
А то б ти Бога прокляла
За мiй талан. Аж страх погано
Утiм хорошому селi:
Чорнiше чорноï землi
Блукають люди; повсихали
Сади зеленi, погнили
Бiленькi хати, повалялись,
Стави бур'яном поросли,
Село неначе погорiло.
Неначе люди подурiли,
Нiмi на панщину
Iдуть i дiточок своïх ведуть!..
I я, заплакавши, назад
Поïхав знову на чужину.
I не воднiм отiм селi,
А скрiзь на славнiй Украïнi
Людей у ярма запрягли
Пани лукавi...
Погано дуже, страх погано!
В оцiй пустинi пропадать.
А ще поганше на Украйнi
Дивитись, плакать — i мовчать!
А як не бачиш того лиха.
То скрiзь здається любо, тихо,
I на Украïнi добро.
Мiж горами старий Днiпро,
Неначе в молоцi дитина,
Красується, любується
На всю Украïну.
А понад ним зеленiють
Широкiï села,
А у селах у веселих
I люде веселi.
Воно б, може, так i сталось,
Якби не осталось
Слiду панського на Украйнi.
1848 р.
Раздел вышеUp
НачалоTop
КонецDown
Запомнить+Marker
ВосстановитьMarker
Забыть-Marker
РекламаAdv
Font

Сказать спасибо Укоротить ссылку Нашли ошибку?

Дочитать позже / поделиться

   

Архив комментариев

См. также


Новости партнеров