Разместить здесь рекламу

Трагедiя закоханого серця в лiричнiй драмi Iвана Франка "Зiв'яле листя" (I   варiант)

  Любов до Вiтчизни своєï
  У ньому, як радiсна даль,
  I огнена мука Мойсея,
  Й "Зiв'ялого листя" печаль.
  / В. Сосюра /
"Зiв'яле листя", - так говорить М. Мочульський про лiричну збiрку Франка, i згадує
слова Платона про людськi душï: що Бог розкидав ïх половинки по всьому
свiту, i цi половинки шукають одна одну пiд чарiвну мелодiю скрипки. Коли
роз'єднанi половинки зустрiчаються, скрипка змовкає, але коли вони не можуть знову
об'єднатися, зустрiвшись, тодi починають лунати сумнi журливi мелодiï.
Це сталося i з Франком: нещасливе кохання видобуло з його душi трагiчнi вiршi
збiрки "Зiв'яле листя". Тричi вiн кохав, i тричi не знаходив вiдповiдi й
розумiння. "Тричi менi являлася любов", - пише поет.
"Одна несмiла, як лiлея бiла", - пише поет, згадуючи Ольгу Рашкевич.
 
Друга - гордая княгиня,
  Блiда, як мiсяць, тиха та сумна,
  Таємна й недоступна, мов святиня...
Це вже йдеться про Юзефу Дзвонковську, а третьою лiричною героïнею стає
Целiна Зигмунтовська:
  Явилась третя - женщина чи звiр?
Але цi три кохання, можливо, є пошуком одного iдеала жiнки, чи Кохання з
великоï лiтери. I тому, мабуть, вiршi збiрки "Зiв'яле листя" попри
автобiографiчнiсть - це вiдображення почуттiв одразу багатьох людей, що зазнали
нещасливого кохання.
Ми звикли сприймати I. Франка насамперед як борця, Каменяра - трагедiя закоханого
серця збiрка "Зiв'яле листя" виявилась несподiванкою.
Складається вона з трьох частин - трьох "жмуткiв", об'єднаних як тематично, так i
лiричним героєм (якого усе ж таки не можна на сто вiдсоткiв ототожнювати з самим
I. Франком, вiн i сам був проти такого ототожнення) - сильною, мужньою людиною,
показаною в момент величезних душевних страждань. Цей герой майже у вiдчаï,
вiн хоче втекти (та не в могилу), але не робить божевiльних вчинкiв, а виливає
тугу у вiршах, бо має душу художника.
  А чень утечу я вiд лютого болю,
  Що серце моє розриває.
  ("Безмежнеє поле...")
Це рядки з першого "жмутка", найтрагiчнiшого, написаного у 1886-93 роках, до якого
ввiйшли такi поетичнi перлини, як "Так, ти одна моя правдива любов...", "Безмежнеє
поле в снiжному завою..." та "Розвiйтеся з вiтром, листочки зiв'ялi..." - останнiй
вiрш i дав назву збiрцi.
Поет страждає, i його сльози перетворюються на образи надзвичайноï сили:
 
Як той вогонь, що враз i грiє й пожирає,
  Як смерть, що забива й од мук ослобоняє, -
  Отак, красавице i я тебе люблю.
Заметiль, завивання вiтру з iншого вiрша ("Безмежнеє поле в снiжному завою...")
спiвзвучнi стану змученоï душi. Не випадково цей вiрш, перекладений на
музику, став чудовою пiснею.
Другу частину-"жмуток" було написано 1895 року. Тут вже бiль трохи приглушено
часом, значна частина вiршiв написана пiд впливом народноï поезiï ("Ой,
жалю мiй жалю...", "Ой ти, дiвчино, з горiха зерня..." та iншi).
Найбiльш характерним з них є вiрш "Червона калина, чого в лузi гнешся...", дуже
близький до народноï пiснi. Його настрiй сумний, але безнадiйностi вже немає.
Нiби тиха печать приходить на змiну гострому болю.
I, нарештi, у третьому "жмутку" (1896 рiк) ми чуємо прощання i з радiстю i з болем
кохання. Повертається мотив з кiнця першого "жмутка", але зi змiненим трохи
настроєм:
  Розвiйтеся з вiтром, листочки зiв'ялi,
  Розвiйтесь, як тихе зiтхання,
  Незгоєнi рани, невтiшенi жалi,
  Завмерлеє в серцi кохання.
Дуже виразно вiн звучить i у вiршах "Пiсне моя, ти пiдстрелена пташко..." та "I ти
прощай...".
Усе закiнчується, все вкрилося снiгом, у душу надходить спокiй, i все нiби
завмирає: думки, почуття... Але не життя, бо це - лише перепочинок, i все ще може
початися знову.
А для нас Франкове "Зiв'яле листя" залишилося зразком прекрасноï лiрики,
взiрцем кохання, невiдривного вiд натхнення творчостi.
Тому Сосюра i вiрив:
  I оживе твоє зiв'яле листя
  У свiтлiм шумi нашоï весни.
Раздел вышеUp
НачалоTop
КонецDown
Запомнить+Marker
ВосстановитьMarker
Забыть-Marker
РекламаAdv
Font
Разместить здесь рекламу

Сказать спасибо Укоротить ссылку Нашли ошибку?

Дочитать позже / поделиться

   

Архив комментариев

См. также