Разместить здесь рекламу

обрядовi пiснi

Вони прийшли до нас iз незапам'ятних часiв  iз  праслов'янськоï  та
спiльнослов'янськоï доби. Рiзноманiтнi  за  змiстом,  характером  i
часом виконання, вони нерозривно пов'язанi з певною порою року i
|4» Бсрсзовський I. Переднє слово. Мудрий оповiдач.-

К.. 1969.- С.З, 4.


сiльськогосподарськими  роботами,  оскiльки  слов'яни  споконвiку   були
хлiборобами.
У давнiх слов'ян  рiк  починався  весною.  Таке  березневе  лiточислення
зберiгалося до 1409 року. Весну зустрiчали радiсно, з пiснями,  танцями,
iграми. Пiснi, якi спiвали вiд ранньоï весни аж  до  Зелених  свят,
називали веснянками. Як тiльки сходив снiг, дiвчата й хлопцi виходили на
пагорби i пiснями й танцями закликали весну:
Благослови, мати,
Весну закликати.
Весну закликати,
Зиму проводжати.
Щоб швидше настала пора сiвби, закликали  птахiв  не  баритися,  якомога
скорiше повернутися з вирiю, причому в усiх цих пiснях звучали  аграрно-
магiчнi заклинання, якi сприяли доброму майбутньому врожаю. Нашi  предки
вiрили в магiчну силу  слова,  що  чiтко  простежується  в  давнiх
замовляннях. Так, наприклад, весною, коли розквiтнуть пролiски та  ряст,
парубки та дiвчата гуртом ходили до лiсу i там,  промовляючи  замовляння
на здоров'я i довголiття, топтали ряст:
Топчу, топчу ряст, ряст,
Бог здоров'я дасть, дасть.
I ще буду топтати,
Щоб на той рiк дiждати.
Вираз топтати ряст» досить часто вживаний i в наш час. Про хворого,
який одужує, кажуть, що вiн ще не один рiк ряст топтатиме», а
про  безнадiйно  хворого,  навпаки,  говорять,  що  йому  вже  рясту  не
топтати».
Пiд час так званих зелених свят» виконують русальнi  пiснi.  Зеленi
свята давнi слов'яни пов'язували з культом рослин  i  померлих  предкiв.
Русальних пiсень записано мало, але в тих, якi збереглися  iз  прадавнiх
часiв, вiдбилися вiрування наших предкiв у  русалок  водяних  i  русалок
польових,   роль   яких   у   слов'янськiй   мiфологiï   негативна.
Закiнчувався русалчин тиждень проводами русалок:
Проводили русалочки, проводили,
Щоб вони до нас не ходили,
Да нашого житечка не ломили,
Да наших дiвочок не ловили.
(Проводили русалочки, проводили»)
Пiсля зелених свят наступала пора дозрiвання хлiбiв,  пора  найдовших  у
роцi днiв i найкоротших ночей петрiвка. Основна тема петрiвчаних  пiсень
тема кохання, очiкування заручин та весiлля:
Ой Петре, Петре, Iване,
А вже наша петрiвочка минає,
А дiвчина Ярина чоловiка не має.
Не буде дощу без хмари,
Не буде Ярина без пари.
Наступить хмара, дощ буде,
Ой прийде Павло, то пара буде.
(Ой Петре, Петре, Iване»)
7 липня (24 червня за старим стилем)  на  свято  Iвана  Купала  спiвають
купальськi пiснi, водять хороводи. Тематика цих пiсень така сама,  як  i
русальних любовно-шлюбна.
Найдавнiшими   за   походженням    вважають    хороводно-iгровi    пiснi
землеробськоï тематики  (Льон»,  Овес»,  Гречка»  та
iн.), причому цi  пiснi  можна  розподiлити  за  циклами  вiдповiдно  до
сiльськогосподарських робiт: веснянки, жниварськ i пiснi,  куди  входять
зажинковi, якi виконуються на початку  жнив,  жнивнi  пiд  час  жнив  та
обжинковi, що супроводжують святковий ритуал закiнчення жнив,  косарськi
та гребовицькi пiснi:
Золотiï серпики брязчали,
Поки сього жита дожали;
Тепер вже не будуть брязчати,
А будуть у коморi лежати.
(Золотiï серпики брязчали»)
Вийшли в поле косарi Косить ранком на зорi.
Ей, нуте, косарi, бо не рано почали;
Хоч не рано почали, так багато утяли!
Дообiда покосили,
Гострi коси притупили.
По обiдi оддихали,
Потiм коси поклепали.
Ополуднi гребли сiно I в валочки клали щiльно.
А в вечорi холодком Клали в копочки рядком.
Завтра треба рано встати,
У стiжечки щоб покласти.
Як стiжечки покiнчаєм,
По-козацьки погуляєм!
(Вийшли в поле косарi»)
У  багатьох  жниварських  пiснях  тема   тяжкоï   працi   на   полi
поступається похвалi щедрiй нивi,  яка  сто  копiв  уродила»,
величанню господаря та женцiв, якi допомогли зiбрати багатий урожай.
Зимовi свята в Украïнi  супроводжуються  аграрно-магiчними  пiснями
колядками та щедрiвками, основний змiст яких полягає у  побажаннях
здоров'я, щастя та доброго врожаю:
На щастя, на здоров'я.
На Новий Рiк, на нове лiто,
Роди, Боже, жито i пшеницю,
I всякую пашницю.
Щедрий вечiр, добрий вечiр,
Добрим людям на здоров'я!
Запитання i завдання на закрiплення:
  1. 1. Якi найвищi iдеали людства знайшли вiдображення в украïнських народних казках?
  2. 2. Як Ви розумiєте назву циклу календарно-обрядовi пiснi»?
  3. 3. Якi веснянки Ви знаєте? Коли вони виконувались? Пояснiть значення виразу топтати ряст»?
  4. 4. Календарно-обрядовi пiснi якого циклу пов'язанi iз культом рослин i померлих предкiв? Чим Ви поясните, що тематика русаль- них i купальських пiсень переважно любовно-шлюбна?
  5. 5. Що Ви знаєте про язичницьке свято Iвана Купала?
    1. 6. Назвiть основнi види хороводно-iгрових пiсень землеробськоï тематики?
    2. 7. Якi пiснi iз усього календарно-обрядового циклу вважаються найдавнiшими за походженням i чому? Обгрунтуйте Вашу вiдповiдь.
    3. 8. Якi обряди, пов'язанi iз сiльськогосподарською тематикою, збереглися до наших днiв?
    4. 9. Чому у календарно-обрядових пiснях зимового циклу звучить побажання доброго врожаю?
    5. 10. Простежте на прикладi однiєï iз веснянок вiру наших предкiв у магiчну силу слова.

Раздел вышеUp
НачалоTop
КонецDown
Запомнить+Marker
ВосстановитьMarker
Забыть-Marker
РекламаAdv
Font

Сказать спасибо Укоротить ссылку Нашли ошибку?

Дочитать позже / поделиться

   

Архив комментариев

См. также


Новости партнеров