Тема, Слово о полку Iгоревiм
У Словi… присутнi елементи двох жанрiв: прози й поезiï. Першiвидавцi визначили його як Героïчну пiсню, Сучасники —
як Поему (поетичнiсть метафор i порiвнянь, ритмiчна будова
значноï частини тексту, багата символiка) або Повiсть.
Сучаснi вченi вiдзначають, що тут наявнi яскраво вираженi епiчнi
елементи, сильний лiричний струмiнь, ритмiзована мова , своєрiдна
композицiя, що дає пiдставу вважати цей оригiнальний
високохудожнiй твiр Героïчною поемою.
Автор
Думки вчених розiйшлися: однi вважають, що твiр написаний кимсь iз
тогочасноï феодальноï верхiвки (може, самим Iгорем чи його
сином Володимиром), iншi — незнатною людиною, вихiдцем з Чернiгово-
Сiверщини, одним iз учасникiв походу, який повернувся на батькiвщину.
Деякi вважають автором Бояна.
Вiднайдений текст Слова… був написаний скорописом без промiжкiв
мiж словами, з надрядковими лiтерами i знаками (титлами), що для
економiï дорогого пергаменту ставилися замiсть пропущених лiтер.
Згодом Мусiним-Пушкiним текст був подiлений на слова, речення, абзаци.
Було зроблено копiï,
1792 р. — час вiдкриття рукопису;
1800 р. перше видання Слова….
Зображення невдалого походу князя Iгоря проти половцiв 1185 р. (у
вузькому розумiннi); iсторична доля Руськоï землi, ïï
минуле, сучасне й майбутнє (у широкому розумiннi).
Заклик до єднання, любовi до рiдноï землi.
Слово о полку Iгоревiм — не тiльки найвидатнiша пам:ятка
давньоруськоï лiтератури, але й зразок героïчного епосу
народу. Невiдомий автор закликає берегти й любити Русь-
Украïну, примножувати ïï багатства.
творiв героïчного епосу): проводиться тема захисту рiдноï
землi вiд народу-агресора; iсторичне тло створюється у
протистояннi ворогу;
- у центрi боротьби стоïть держава;
- епiчнi героï орiєнтуються на верховного правителя, який
уособлює народну єднiсть;
- з повагою мовиться про родоначальникiв;
Героï проявляють небачену смiливiсть i в бiй за рiдну землю йдуть,
як на свято.
Iсторична основа
Невiдомий автор розповiдає про похiд новгород-сiверського князя на
половцiв 1185 р.
Мiжусобнi змагання князiв Киïвськоï Русi за землю призвели до
жахливоï руïни: пограбування мiст, спалення сiл, захоплення
полонених, убивства родичiв. Ситуацiєю скористалися половцi, якi з
1061 р. нападали на схiднослов'янськi землi.
Керуючись головним завданням (захист Руськоï землi), у 1183 р.
Великий князь киïвський Святослав з допомогою ще кiлькох князiв
перемiг половцiв. Князь Iгор також вирiшує завоювати половцiв:
перший похiд вдалий, другий (через 2 роки, у 1185 р.) — закiнчився
поразкою у битвi на р, Каялi,
Вступ (пiсня Бонна) — роздуми автора над манерою описування подiй.
Основа частина (кiлька оповiдань):
- виступ Iгоревоï дружини; похiд;
- битви з половцями;
- сон i золоте слово Святослава; плач Ярославни;
Втеча Iгоря з полону;
- закiнчення (величання Iгоря, князiв i дружини).
Образи Слова…
Всеволод, автор та iн.
Людськi характери змальовано скупо, але в кожному пiдкреслено
найприкметнiшу рису: в Iгоря — хоробрiсть, у Святослава —
мудрiсть, у Ярославни — вiрнiсть.
Донець, Дунай, Чорне й Азовське моря, мiста Киïв , Корсунь,
Чернiгiв, Новгород, Галич, Путивль тощо усе набуває людських
рис, оспiвується з використанням мотивiв давньоï
слов'янськоï мiфологiï.
Кривавi зорi евiт провiщають; чорнiï тучi з моря iдуть… Земля
гуде. Рiки мутно течуть. Порохи поля покривають.
Iгоря — полководця, вождя, який вийшов у похiд за землю
Руськую.
повнiстю реабiлiтується князь Iгор i його похiд. Згiдно з
уявленнями XII ст. затемнення було провiсником можливоï бiди,
яка, однак, не вважалася неминучою. Тому князь Iгор приймає
рiшення вийти в похiд назустрiч небезпецi i вiдвести бiду вiд
рiдноï землi навiть цiною власного життя. Це i є найвищий
подвиг в iм'я Вiтчизни.
вiдважний, мужнiй i рiшучий, вольовий, зневажає смерть, полон
для нього найбiльша ганьба (Лучче ж потятим бути, анiж
полоненим…), але необачний, надмiру запальний.
благородна людина, мудрий, хоробрий, висуває iдею єдностi
руських князiв з метою змiцнення Киïвськоï держави.
Ярославна (справжнє iсторичне iм'я Єфросинiя, дочка
галицького князя Ярослава Осмомисла) єдиний жiночий образ
твору. Вiрна й самовiддана дружина князя Iгоря, надiлена моральною
красою, глибоким лiризмом, здатна на самопожертву заради коханого,
усiєï держави. Вона звертається до сил природи (Днiпра-
Славутича, Вiтру, Сонця), щоб тi послабили полонськi муки не лише
ïï чоловiка, а й iнших воïнiв-русичiв. Ярославна
заступниця всiх воïнiв Киïвськоï Русi. Переклади i
переспiви Слова…
Переклад це текст, слово, усне висловлювання, лiтературний твiр,
перекладенi з однiєï мови на iншу з максимальним збереженням
стилю письменника, мовних особливостей. У перекладi не повинно бути
iмпровiзацiï.
Переспiв вiльний переклад вiршами; те, що є повторенням вiдомого,
сказаного, написаного; це власний твiр автора, написаний на основi
сюжету, змiсту, образiв, iдей iншого твору.
Слово о полку Iгоревiм спонукало багатьох письменникiв до створення високомайс-
терних перекладiв i переспiвiв. Найперший переклад твору
украïнською мовою належить М. Шашкевичу. У другiй половинi XIX ст.
талановитi переклади та переспiви Слова… здiйснили I. Вагилевич,
М. Максимович, С. Руданський, Т. Шевченко , I. Франко, Ю. Федь-кович, Б.
Грiнченко та Iн.; у XX ст. М. Зеров, Н. Забiла, В. Шевчук, Вал. Шевчук,
II. Тичина, А. Малишко та iн. У стилi народноï думи Панас Мирний
склав переспiв Дума про вiйсько Iгореве . Одним iз найкращих поетичних
переспiвiв вважають Слово про Iгорiв похiд М. Рильського.
За сюжетом Слова… композитор О. Бородiн написав оперу Князь Iгор.
