Разместить здесь рекламу

Нiмеччина

Нiмеччина?  Що   ж   коштує   за   благополуччям   цiєï
європейськоï  краïни?  Тiльки  чи  економiко-географiчне
положення, сприятливий збiг  обставин  або  це  результат  багатовiкових
шукань нiмцiв? Розграбована й  розорена  пiсля  II  свiтовоï  вiйни
краïна  зумiла  за  кiлька  десятилiть  перетворитися  в  одну   iз
провiдних держав миру. З п'ятого класу в курсi вивчення iсторiï  ми
знайомилися з iсторiєю, культурою, економiчним i полiтичним життям
краïни, але я так i не змогла вiдповiсти собi на своï питання.
I от при здачi екзамену з географiï, у  мене  з'явилася  можливiсть
краще довiдатися Нiмеччину, зрозумiти психологiю  ïï  жителiв.
Росiя й Нiмеччина є давнiми партнерами  практично  у  всiх  сферах
життя.  Нас  зв'язують   не   тiльки   економiчнi,   але   й   культурнi
взаємини. У моєму рефератi я постаралася вiдбити  не  тiльки
кiнцевi результати суспiльства в  економiцi  й  полiтику,  але  й  шляхи
ïхнього досягнення. Тут я постаралася освiтити практично всi  сфери
життя нiмецького народу
1.Iсторiя вiдкриття й розвитку держави
Держава  в  Центральнiй  Європi,  iснувало  до  кiнця  другоï
свiтовоï  вiйни   (   1939-1945).   Столиця   —   Берлiн.   У
стародавностi  на  територiï  Нiмеччини  жили  германцi.   Племiннi
сполучники алеманов, баваров, тюрингов, саксiв i iн. були включенi в 6-8
вв. у франкское держава. У результатi  його  роздягнув  (843  рiк)  було
створено Восточно-Франкское королiвство, на основi якого сформувалося  в
10 в. раннефеодальное королiвство Нiмеччина. В  962  р.  iз  завоюванням
германським  королем   Оттоном   I   Пiвнiчноï   й   Середньоï
Iталiï утворилася Священна Римська Iмперiя (до 1806  р.).  В  10-15
вв. була захоплена частина  земель  слов'ян  i  прибалтiйських  народiв.
Суспiльний i революцiйний рух почався в 16  в.,  а  окончилось  поразкою
прогресивних сил: Реформацiя використана князями у своïх iнтересах,
селянська вiйна 1526-1526 подавлена, все це, а також тридцятирiчна вiйна
1618-1648 пiдсилили децентралiзацiю Нiмеччини, що фактично розпалася  на
окремi держави (князiвства)
В 18 в. пiднялася Австрiя й Пруссiя. Вони брали участь у вiйнах кiнця 18
початку  19  вв.  проти  революцiï,  а  потiм  наполеонiвськоï
Францiï й були розгромленi Наполеоном I  (1806  р.).  У  створеному
рiшенням  Вiденського  конгресу  1814-1815,  у  Германському  сполучнику
очолювала Австрiя. В 40-х р. 19 в. у Нiмеччинi, батькiвщинi К. Маркса  й
Ф. енгельса виник марксизм, вiдбулася  буржуазно-демократична  Революцiя
1848-1849 гг. (зазнала поразки). Об'єднання Нiмеччини  (Бiсмарком)
було   здiйснено   зверху   антидемократичним   шляхом   на    пруссько-
мiлiтаристськiй основi  (без  Австрiï);  його  найважливiшi  етапи:
створення (пiсля перемоги Пруссiï в австро-прусской вiйнi 1866) Пiвнiчно-
Германського сполучника  (1867)  i  проголошення  пiсля  франко-прусской
вiйни 1870-71 гг.  Германськоï  iмперiï  1871  р.  В  1875  р.
Створена  єдина  соцiал-демократична  партiя.  В  80-90  гг.  19в.
Германiя захопила великi територiï, головним чином в Африцi. В 1914
р. iмперiалiстична  Нiмеччина  розв'язала  1-ю  Свiтову  вiйну,  у  ходi
якоï Германський блок (австро-нiмецький) зазнав  поразки.  Германiя
пiдписала Версальський мирний  договiр  1919  р.  Листопадова  революцiя
1918р. привела до скинення монархiï й установленню республiки  (так
звана Веймарская республiка)
В 1918 р. утворилася  Комунiстична  Партiя  Нiмеччини.  В  1922  р.  мiж
Нiмеччиною й Радянською Росiєю встановленi дипломатичнi  вiдносини
(Раппальский договiр). В  1933р.  у  Нiмеччинi  затвердилася  фашистська
диктатура на чолi з  Гiтлером.  Фашистська  Нiмеччина  захопила  Австрiю
(1938 р.), Чехословаччину ( 1938-1939 г.  г.),  розв'язала  2-ю  Свiтову
вiйну 1939-1945 рокiв, 22 червня 1941р. напала на СРСР. 8 травня  1945р.
Нiмеччина розгромлена антигiтлерiвською коалiцiєю при  вирiшальнiй
участi СРСР, беззастережно капiтулювала.  Територiя  германiï  була
роздiлена на  радянськi,  американськi,  англiйськi  й  французькi  зони
окупацiï. Принципи пiслявоєнного пристрою  Нiмеччини  —
ïï  демiлiтаризацiя,  демократизацiя  —  були  визначенi
Потсдамской конференцiєю 1945р.  7  жовтня  1949р.  працюючоï
схiдноï частини Нiмеччини проголосили створення ГДР. Розвиток ГДР i
ФРН пiшло рiзними шляхами. З 1950р. ГДР є  членом  СеВ,  з  1955р.
органiзацiï  Варшавського  договору.  З  iнiцiативи  ГДР   в   1972
пiдписаний Договiр про основи вiдносин мiж  ГДР  i  ФРН,  що  пiдтвердив
непорушнiсть iснуючоï мiж ними границi, дипломатичних вiдносин  мiж
ГДР i СРСР. У вереснi 1949р. створена западногерманское держава  —
ФРН ФРН вступила в НАТО в 1955р., у  ЄЕС  в  1957р.  В  1968  роцi
конституювалася германська компартiя. Пiсля приходу в  1969р.  до  влади
коалiцiï соцiал-демократiв i  вiльний  демократической  партiï
— ФРН уклала договори: зi СРСР I ПНР в 1970р., ЧССР в 1973р.,  ГДР
в 1972р. про  основи  вiдносин,  у  яких  зiзнається  непорушнiсть
сформованих пiсля вiйни  границь.  З  жовтня  1982р.  у  влади  коалiцiя
ХДС/ХСС i СВДП. Дипломатичнi вiдносини зi СРСР iз 1955 року. З  розпадом
СРСР   наприкiнцi   80-х   початку    90-х    рокiв    стало    можливим
возз'єднання  краïни.  Федеративна  Республiка  Нiмеччина   в
ïï нинiшньому видi була утворена 3 жовтня  1990  року,  шляхом
злиття двох нiмецьких держав — ФРН i ГДР
2. Державний лад
ФРН — краïна з  однiєï  з  найбiльш  розвинених  у
сучасному   свiтi   систем   парламентськоï   демократiï,   що
забезпечує   громадянам   широкi   можливостi   волевиявлення    й
реалiзацiï    своïх    демократичних     прав,     закрiплених
Конституцiєю.   У   краïнi   реально    забезпечений    подiл
законодавчоï, виконавчоï й  судовоï  влади.  ФРН  —
федеративна держава, кожна з 16 земель якого має свою конституцiю,
парламент i уряд. Конституцiя федерацiï — основний закон  ФРН
— прийнята 23 травня 1949 р.  Глава  держави  —  федеральний
президент  (з  1  липня  1994  р.  —  Роман  Херцог).  Федеральний
президент представляє краïну в  мiжнародних  вiдносинах.  Вся
повнота влади належить Федеральному канцлеровi.  Верховним  законодавчим
органом ФРН на рiвнi федерацiï є  бундестаг  (парламент),  що
обирається на 4  роки  шляхом  загальних  прямих  i  таємних
виборiв.  Половина  депутатiв  обираються  в  округах  по   мажоритарнiй
системi, а iншi — по партiйних списках, що  виставляється  в
кожнiй землi. У бундестазi  можуть  бути  представленi  партiï,  що
набрали на виборах не менш 5 % голосiв виборцiв по списках або проведших
3-х депутатiв по виборчих  округах.  Iнтереси  земель  представляє
бундесрат, що забезпечує для них можливiсть впливу на  законодавчу
й виконавчу владу. Кожна земля розташовує в бундесратi мiнiмум  3,
але не бiльше 6 голосам (залежно вiд чисельностi населення)
Полiтичнi  партiï  й  громадськi  органiзацiï:   Християнсько-
демократичний сполучник (ХДС) — утворена в  1945  р.,  бiльше  900
тис. членiв, опирається на пiдтримку католицькоï церкви. Християнсько-
соцiальний сполучник(ХСС) — утворений в 1945 р.. дiє  тiльки
на територiï Баварiï, бiльше 130 тис.  членiв,  по  полiтичним
цiлям є  родинноï  ХДС.  Вiльна  демократична  партiя  (Свдп)
— лiберальна партiя, створена в 1948  р.,  виражає  iнтереси
середнiх   i   дрiбних   пiдприємцiв,   службовцiв,    чиновникiв,
iнтелiгенцiï, частини селянства й  ремiсникiв.  Соцiал-демократична
партiя Нiмеччини (СДПГ) — сама численна партiя  ФРН  (близько  940
тис. членiв), створена в 1969 р., має  вплив  на  профспiлки  й  у
середовищi робiтникiв. Партiя зелених  —  створена  в  1980  р.  у
результатi злиття органiзацiй i  груп,  що  виступили  з  позицiєю
охорони навколишнього середовища (близько 40 тис. членiв),  ïï
опора — молодь i студенти. Партiя демократичного соцiалiзму  (ПДС)
— є спадкоємицею Соцiалiстичноï єдиноï
партiï Нiмеччини (СЕПГ), число членiв бiльше 100 тис. чоловiк. Нацiонал-
демократична  партiя  (НДП)  —   створена   в   1964   р.   шляхом
об'єднання  рiзних  неонацистських  угруповань,  близько  6   тис.
членов.  республiканська  партiя  —  утворена   в   1983   р.   iз
представникiв  правого  крила  ХСС,  програмнi   установки   партiï
опираються на неофашистську iдеологiю,  на  чолi  коштує  колишнiй
есесiвець
У  Нiмеччинi  налiчується  близько  700  молодiжних   органiзацiй,
об'єднань  i  груп.  Самою  великою  й   впливовою   профспiлковою
органiзацiєю є Об'єднання нiмецьких профспiлок  (ОНП).
Створено в 1949  р.  У  його  склад  входять  16  галузевих  профспiлок,
чисельнiсть — 12 мiльйонiв чоловiк
3. Населення
Для населення ФРН характерна виняткова однорiднiсть  його  нацiонального
складу:  майже  100  %  постiйних  жителiв  краïни  —  нiмцi.
Нацiональних меншостей становлять усього 0,2 % населення краïни. Це
бiльше 30 тис. датчан, близько  40  тис.  циган,  що  мiгрують  по  всiй
краïнi, i 80 тис. голландцiв. Перед вiйною в Нiмеччинi, переважно в
мiстах, жило близько  560  тис.  євреïв.  Пiсля  встановлення
фашистського режиму вони емiгрували або  були  винищенi  в  концтаборах.
Реемиграция була невеликою. Сама назва всього нiмецького народу  —
Teutsch, Deutsch — вiдбулося вiд назви плем'я  тевтонiв,  що  жили
колись на пiвночi краïни. По плем'ю же алеманов, що жили в  далекiй
давнинi на пiвднi  ïï,  багато  романських  народiв  називають
нiмцiв Allemands
На початку 16 в. августинский чернець Мартiн Лютер переклав на  нiмецьку
мову Бiблiю й увiв богослужiння нiмецькою мовою. За  основу  Лютер  взяв
найпоширенiший у краïнi дiалект, що зложився  в  Саксонiï.  Iз
цього часу iснує  єдина  лiтературна  нiмецька  мова  .  Вiн
ставиться до западногерманской групи iндоєвропейських  мов.  Однак
через  тривалу  феодальну  роздробленiсть  лiтературна  мова  не   стала
єдиною  розмовною  мовою  нiмцiв.  Є  три  групи  дiалектiв:
верхненемецкая,  средненемецкая   й   нижненемецкая.   Сильнiше   всього
вiдрiзняється  вiд   лiтературного   нижненемецкий,   так   званий
платдейч.  Близький  голландськiй  i  фламандськiй   мовам.   Iз   часiв
реформацiï  (16  в.),  зложився  розподiл  германських  земель   на
католицькi  (пiвдень  i  захiд)  i  протестантськi  (пiвнiч  i  частково
пiвденний захiд). У цiлому протестанти (лютерани)  переважають:  до  них
ставиться майже половина всього населення ФРН, католики ж становлять  45
%. При цьому картина  в  рiзних  районах  дуже  контрастна:  у  багатьох
пiвнiчних районах частка протестантiв перевищує 80 %, а  на  сходi
Баварiï ще рiзкiше домiнують католики, якi становлять там до  90  %
вiруючого  населення.  Характерна   перевага   католикiв   у   сiльськiй
мiсцевостi, у дрiбних громадах, тодi як  у  великих  мiстах  переважають
протестанти
До початку 60-х рокiв у краïнi не  вiдчувалося  недостачi  трудових
ресурсiв. Спочатку  ïх  поповнювали  потiк  переселенцiв.  Однак  у
серединi 60-х навiть при вповiльненнi темпiв  економiчного  росту  стало
помiтно  не  вистачати  робочих  рук.  У  цей  перiод  починається
вербування iноземних робiтникiв
Науково — технiчна революцiя викликало  iстотний  перерозподiл  по
галузях господарства. У промисловостi й будiвництвi  працювала  половина
всiх зайнятих.  Частка  ж  ïх  у  сiльському  господарствi  помiтно
знизилася. Значно збiльшилося число, що працюють у сферi обслуговування,
у  тому  числi  помiтно  виросло  число   державних   службовцiв.   Рiст
промисловостi й стрiмке розростання сфери  обслуговування  сприяють  все
бiльшiй урбанiзацiï. Близько 90 % населення живе в мiстах,  причому
понад 30 % — у великих мiстах  i  агломерацiях.  Але  вже  почався
процес субурбанизиции, рiст пригородiв великих мiст, щорозповзаються,  i
агломерацiй.  Проблеми  мiст  стали  досить  гострими.  Агломерацiï
краïни вiдрiзняються крайньою транспортною перевантаженiстю,  шумом
i забрудненням навколишнього середовища — задимленiстю, труднощами
з  постачанням  населення  чистою  питною  водою,  горами   вiдходiв   i
автомобiльних цвинтарiв. До транспортних i екологiчних проблем додаються
й соцiальнi: багато районiв у ядрах агломерацiй перетворюються  в  гетто
для бiдних верств населення. Найбiльшi мiста — Гамбург, Франкфурт,
Штутгарт зайняли в краïнi першi мiсця по масштабах злочинностi
4. Нацiональноï особливостi
Любов до подорожей — у кровi в нiмцем. Якщо  припустити,  що  буде
пiдведений пiдсумок по кiлькостi закордонних туристiв у свiтi, то нiмцям
напевно буде вiддане перше мiсце. Нiмцi, як правило,  i  складають  звiт
про  своï  подорожi.  Дуже   розповсюджений   у   Нiмеччинi   пошук
попутникiв,  що  ïдуть  в  одному  напрямку.  Спецiальне  агентство
Митфарцентрале зведе вас за помiрну плату з автомобiлiстами, а  навпаки,
якщо машина у вас  знайде  попутникiв,  якi  оплатять  частина  вартостi
бензину
Нiмцям властив уважнiсть i делiкатнiсть. Вiд нiмецьких друзiв ви  вчасно
одержите поздоровлення до всiх свят. У  нiмцiв  прийнято  дарувати  один
одному приємнi милi дрiб'язки,  причому  обов'язково  покупнi.  Це
може бути яка — нибудь витончена откриточка або витончена  штучка,
що нагадує саме вам щось важливе
Дуже цiнуються сiмейнi традицiï, хоча молодi люди намагаються  бути
самостiйними, i вважається  дурним  тоном  залежати  вiд  батькiв.
Почитають сiмейнi свята, особливе рiздво, коли  пiд  батькiвським  дахом
збирається вся сiм'я
Нiмцi  всi  роблять  докладно  й  рацiонально,  на  все  перебуває
пояснення. От як виглядає, наприклад, проста  ситуацiя  казка  про
селянина й селянку, якi на один день помiнялися обов'язками.  На  частку
селянина випали всi халепи:  молоко  втекла,  свiйськi  тварина,  дитина
постiйно вимагають уваги, але на  все  не  вистачає  нi  часу,  нi
терпiння. По розумiнню селянки, корова цiлком може пастися на  даху,  де
досить сiна. У росiйськiй  казцi  було  б  просто  сказане,  що  селянин
поставив корову на дах (яким образом це вже не  має  значення).  У
нiмецькiй же казцi докладно описано, як корова потрапила на дах: селянка
спочатку поставила дошку до даху, а вуж  по  нiй  увела  корову  наверх.
Навiть  така   абсурдна   ситуацiя,   як   влучення   корови   на   дах:
вирiшується без чудес. I так у  всiм.  Докладнiсть  i  рацiоналiзм
нiмцiв знайшли вiдбиття в мовi, що у своïх граматичних конструкцiях
не допускає нiякоï невизначеностi. Вiн описує  будь-якi
нюанси послiдовностi дiй, як у минулому, так i в майбутньому часi
5. Як живуть нiмцi?
ФРН досить успiшно протистоïть розшаруванню суспiльства на  богатих
i бедних. Однак до  соцiальноï  справедливостi  в  розподiлi  благ,
вироблених суспiльством, у Нiмеччинi ще далеко Так, глава металургiйного
концерну Тиссен одержує в рiк 2,2 млн. марок. Керуючi дiляться  по
доходах за рiк на три групи: 150-200 тис.  марок,  250-300  тис.  марок,
понад 500 тис.  марки.  Щомiсячнi  оклади  в  марках:  суддя  (прокурор)
— 7630, учитель середньоï школи  —  4687,  робiтник  на
автоконвейере — 2353, швачка -1998,  прибиральниця  —  1000,
водiй автобуса — 3504.  Цiни  на  основнi  продукти  харчування  в
марках: молоко (лiтр) — 1,7;  масло  вершкове  —  8-10,  сир
— 12-14, хлiб житнiй — 3, 8-7,5
Щомiсячнi витрати сiм'ï на одяг — 400  марок,  на  електрику,
воду, газ, телефон — 300 марок
Розглянемо спосiб життя середньостатистичного нiмця:
58-лiтнiй колишнiй дипломований лiкар, а нинi  видавець  iз  баварського
мiста Швайфурт Карстен Малиновски живе на одну марку в день. На власному
прикладi вiн показав, що людина в станi обходитися самим необхiдним
Будучи вегетарiанцем, вiн обходиться макаронами (0,59  марки  за  500г),
картоплею (3,17 марки за 10кг), рисом  (0,89  марки  за  500г),  морквою
(0,99  марки  за  кг).  Жирiв  вiн  уживає  вкрай  мало.  Продукти
харчування купує тiльки на  розпродажах  за  зниженими  цiнами,  а
влiтку вирощує на  присадибнiй  дiлянцi  овочi,  фрукти  i  ягоди.
П'є колишнiй медик винятково воду iз крана
Невибагливий Карстен i в одязi: останнi 17 рокiв вiн не купує собi
нiчого нового. Його улюбленi штани з нейлону були привезенi зi США ще 40
рокiв тому. При покупцi йому дали гарантiю, що вони будуть  носитися  не
менш 80 рокiв, i колишнiй доктор мрiє особисто переконатися в тiм,
що виробник правий
Сама ж бiльша стаття витрат — взуття. Щороку  Карстену  доводиться
викладати по 15 марок за пару нових пластикових черевикiв i носкiв
Природно, ведучи настiльки здоровий спосiб життя, Карстен вiдмовився вiд
автомобiля й волiє ходити пiшки.  А  у  виняткових  випадках  його
пiдвозить дружина на своєму авто
Ну  а  що  ж  Карстен  робить  iз  заробленими  грошима?  Щомiсяця   вiн
вiднiмає зi своєï зарплати 30 марок на  життя,  а  iнше
перераховує до фонду допомоги дiтям третього миру.  За  останнi  5
рокiв вiн перелiчив 360 тис. DM, а всього внесок  дипломованого  медика,
що веде не зовсiм звичайний для Нiмеччини спосiб життя, склав 1млн.  240
тис. марок
6. Культура
У культурi сучасного ФРН  ще  зберiгаються  деякi  старi  традицiï,
успадкованi  вiд  минулого.  У  той   же   час   за   перiод   iснування
западногерманского держави стали вироблятися й новi  риси  культури,  що
вiдрiзняють   ïï   вiд   культури   iнших   європейських
краïн.  Цi  специфiчнi  особливостi   проявляються   в   побутi   й
громадському  життi,  у  системi  утворення  й  наукових  дослiджень,  у
сучаснiй лiтературi й мистецтвi
Через бурхливо минаючий процес  урбанiзацiï,  що  проникає  в
побут, багато старих традицiй ФРН, особливо  в  ïхнiй  матерiальнiй
культурi — житлi, одязi, ïжi, поступово вiдмирають. У цей час
i в сiльськiй мiсцевостi поширюється мiський спосiб життя
Переважною формою поселень у  ФРН  уже  давно  стало  мiсто,  а  точнiше
—   велика   мiська   агломерацiя.   ФРН    —    краïна
стародавньоï мiськоï культури. Самi старi мiста виникли ще  на
мiсцi римських змiцнень.  У  середнi  столiття  на  перехрестi  торгових
центрiв з'явилися багато торгових  центрiв.  Численну  групу  становлять
мiста, що утворилися бiля старих змiцнень  —  бургов  або  пiзнiше
замкiв, якi вiддавали ïм  особою  колорит.  Особливо  багато  таких
фортець було побудовано по Рейну
Тривалою феодальною роздробленiстю пояснюється формування багатьох
регiональних  центрiв  —  головних  для  свого  району,  приблизно
рiвнозначних  по  масштабах  —   при   вiдсутностi   єдиного
домiнуючого центра
У  перiод  капiталiзму  стали  швидко  рости  мiста   бiля   промислових
пiдприємств  (мiста  Руру).  У  розвинених   промислових   районах
краïни,  подiбних  Рурскому,  мiста   утворять   майже   суцiльний,
безперервний  масив.  Житловi   квартали   вiдрiзняються   тут   великою
скупченiстю забудови, майже повною вiдсутнiстю землi
У невеликих сiльських мiстах ще зберiгаються  слiди  старого  сiльського
планування: центральна ринкова площа, на якiй розташована церква,  школа
й iншi суспiльнi будинки, i  хаотично  групуються  навколо  ïï
вдома або ж радiусами розбiжнi в рiзнi сторони вулицi
У минулому в нiмецьких мiстах i селах  переважало  рамна,  або  каркасна
будiвельна технiка. Природно, що сучасну  забудову  мiст  визначає
ïхнi сьогоднiшнi функцiï. Типи сiльських поселень у  ФРН  дуже
рiзноманiтнi. Вони обумовленi найчастiше або рельєфом  мiсцевостi,
або напрямком господарства, заняттям жителiв. На пiвночi й на пiвднi,  у
гiрських районах, здавна розповсюджений хуторский тип поселення. Древнiм
уважається розповсюджений  на  заходi  й  у  Верхнiй  Баварiï
купчастий  тип  поселень.  У  рiвнинних  областях   зустрiчаються   села
кругового плану. У багатьох мiсцях краïни уздовж дорiг, берегiв рiк
i озер можна бачити рядовi села. Але явно переважає майже  у  всiх
регiонах краïни вуличнi села
Як не дивно, але в такiй високорозвиненiй  державi,  як  ФРН,  у  деяких
мiсцевостях ще  зберiгається  народний  одяг.  У  святковi  днi  у
вiддалених iзольованих районах можна побачити барвистi народнi  костюми.
Ïхнiй колiр, обробка, прикраси сильно  вiбрують  по  областях,  але
основнi  риси  покрою  однаковi.  Так,  чоловiчий  нацiональний   костюм
складається зi свiтлоï сорочки,  жилета,  довгого  крислатого
каптана з обшлагами на рукавах i з бiльшими кишенями, вузьких штанiв  до
колiн, панчоха  або  гетр  i  черевикiв  iз  пряжками.  Основнi  частини
жiночого костюма — це бiла кофта з рукавами, вузький темний карсаж-
лiф зi шнурiвкою попереду й  глибоким  вирiзом,  що  закривають  рiзними
вставками, нагрудниками або хусткою, що широка в  складання  спiдниця  й
фартух. У протестантських областях в  одязi  переважають  бiльше  темнi,
приглушенi тони.  Для  католицького  пiвдня  характернi  бiльше  яскравi
кольори — синiй, червоний, зелений. У багатьох старих  мiстах  ФРН
ще зберiгаються професiйнi костюми — гiрникiв,  тесль,  сажотрусiв
та iншi. Повсякденний одяг жителiв ФРН нiчим не вiдрiзняється  вiд
мiського загальноєвропейського костюма
По традицiйних поданнях, народна кухня краïни знаменита  насамперед
своïми ковбасами, пивом i сосисками. Це певною мiрою  вiрно  й  для
нашого часу, рiзнi сорти ковбас i сосиски — улюблена ïжi  тут
i тепер, хоча вони й  не  становлять  основу  кухнi  жителiв  ФРН.  Хлiб
вiдiграє невелику роль у харчуваннi, зерновi використовуються  для
готування  каш.  Усюди   багато   ïдять   овочiв.   З   напоïв
найпоширенiше пиво, вiдоме ще древнiм германцям. Особливою  популярнiстю
користуються баварськi сорти пива. У мiстах багато п'є кава. З вин
популярнi легкi сухi — рейнське й мозельское, а на пiвденно-заходi
— сидр Висновок
Як пiдсумок проробленоï роботи, можна сказати, що  на  сьогоднiшнiй
день Нiмеччина i ïï народ є однiєï  iз  самих
Європейських держав, що динамiчно розвиваються, що  дозволяє
вiдiгравати   основну   роль   у   Європейському   Спiвтовариствi.
Ïï   населення,   наука    вже    багато    рокiв    стабiльно
розвивається. ФРН досягла  величезних  успiхiв  практично  у  всiх
сферах життя й заслужено є свiтовим лiдером в економiцi, полiтику,
культурi
Список використаноï лiтератури
Географiчний енциклопедичний словник. 1989г.
Радянський енциклопедичний словник 1982г.
Новiтня iсторiя 1939-1992г. (1993р.)
Народна газета 1995г.
Бiзнес — Панорама 1997р. 25,30,41,42;
В 1906 р. Нiмеччина пережила сильну урядову кризу, пов'язану з появою  в
пресi iнформацiï про звiрства нiмецьких колонiзаторiв  у  Пiвденно-
Захiднiй   Африцi.   Обурення   громадськостi   пiдтримали   преса    та
парламентська опозицiя, i рейхстаг вiдхилив затвердження  асигнувань  на
придушення повсталих африканських племен гереро й готтентотiв. Однак  на
виборах  1907  р.,  роздувши  нацiоналiстичну  пропаганду,   фон   Бюлов
спромiгся згуртувати в  єдиний  блок  консервативнi  й  лiберальнi
партiï краïни та забезпечити своïм прихильникам бiльшiсть
депутатських мандатiв. Голосами цього бюловського  блоку  було  видiлено
кошти  на  завершення  колонiальноï  вiйни,  новi  асигнування   на
будiвництво флоту. В 1908 р. рейхстаг прийняв закон Про молодь i  збори,
який забороняв молодимо людям  до  18  рокiв  брати  доля  в  полiтичнiй
дiяльностi.
В 1909 р. фон Бюлова на  постi  рейхсканцлера  замiнив  Т.  фон  Бетман-
Гольвег,   який   ранiше   очолював   Мiнiстерство   внутрiшнiх    справ
Пруссiï. Спираючись на чорно-блакитний блок прусських консерваторiв
i  клерикалiв,  канцлер  цiлком  пiдтримував  курс  Вiльгельма   II   на
пiдготовку вiйни й перешкоджав будь-яким спробам реформ у краïнi.
За п'ять рокiв перед вiйною (  1909-1914)  вiйськовi  витрати  Нiмеччини
збiльшилися на 33 % i становили половину всього  державного  бюджету.  В
1913 р. ïï армiя нараховувала 666 тис. чол.  Завдяки  зусиллям
Вiльгельма  II  iмперський  флот  ставши  iншим  за  чисельнiстю   пiсля
британського. На качан 1914  р.  Нiмеччина  мала  232  нових  вiйськових
кораблi. Одночасно велася активна пропагандистська пiдготовка до  вiйни,
у краïнi дiяли численнi флотськi  й  вiйськовi  союзи,  колонiальнi
товариства, Пангерманський сполучник та iн.
Iдейно-Полiтична еволюцiя нiмецькоï соцiал-демократiï. Швидкий
промисловий розвиток Нiмеччини на зламi XIX-XX ст. i поява нових галузей
iндустрiï вели до  збiльшення  чисельностi  найманих  робiтникiв  у
краïнi. Водночас  важкi  умови  працi  й  низька  заробiтна  плата,
характерна  для  початкового  етапу   iндустрiалiзацiï,   соцiальна
незахищенiсть  викликали  рiзнi  форми  протесту   робiтникiв,   сприяли
поширенню  в  ïхньому  середовищi  соцiалiстичних   iдей.   Соцiал-
Демократична партiя Нiмеччини  (СДПН)  виникла  в  1875  р.  Теоретичною
основою ïï дiяльностi служила Ґотська, а  з  1891  р.  -
Ерфуртська  програма,  змiст  яких  загалом   вiдповiдав   революцiйному
марксизмовi. Соцiал-демократiя нацiлювалася на  боротьбу  за  завоювання
робiтничим класом  полiтичноï  влади  й  створення  соцiалiстичного
суспiльства шляхом революцiйного перетворення  приватноï  власностi
на громадську.
Наприкiнцi XIX ст. СДПН перетворилася на досить впливову полiтичну силу.
На виборах 1912 р. вона зiбрала 4,5 млн голосiв (у сiм разiв бiльше, нiж
соцiалiсти Францiï) i сформувала найбiльшу фракцiю в рейхстазi. Соцiал-
демократи малi 110 депутатських мiсць у парламентi, 244 — у  ланд-
тагах i 2,5 тис. — у  мунiципалiтетах.  Не  менш  впливовими  були
також нiмецькi профспiлки, що об'єднували у своïх лавах майже
4 млнчоловiк.
Характерною рисою  iдейно-полiтичного  розвитку  нiмецькоï  соцiал-
демократiï  на  зламi  XIX-XX  ст.  ставши  поступовий  вiдхiд  вiд
революцiйного  марксизму   й   перехiд   партiï   на   позицiï
парламентського  реформiзму.  В  1896   р.   у   СДПН   виникла   сильна
реформiстська течiя на чолi  з  Е.  Берн  штейном,  послiдовникiв  якого
незабаром стали називати ревiзiонiстами або правими  соцiал-демократами.
З огляду на змiни, що сталися в нiмецькому суспiльствi по смертi Маркса,
Бернштейн закликав  до  ре  вiзiï  (перегляду)  його  революцiйного
вчення,  використання  легальних  парламентських   форм   дiяльностi   й
критикував тихнув соцiалiстiв, якi визнавали тiльки  революцiйнi  методи
боротьби.
В 1899 р. на Ганноверському з'ïздi СДПН  подивися  Бернштейна  було
засуджено бiльшiстю соцiалiстiв. Однак iдеï реформiзму завойовували
дедалi бiльшу популярнiсть серед робiтникiв, рядових членiв партiï,
i вже в 1910-1911 рр. правi соцiал-демократи посiдали  керiвнi  пости  в
центральних органах СДПН та  ïï  парламентськiй  фракцiï.
Лiвi соцiал-демократи на чолi з К. Лiбкнехтом i  Р.  Люксембург  —
прихильники революцiйних поглядiв — залишилися вменшостi.
Особливу, центристську позицiю в боротьбi  лiвих  i  правих  соцiалiстiв
займав  один  з  найвизначнiших  теоретикiв  партiï  К.  Каутський.
Пропонуючи  соцiал-демократам  використовувати  у  своïх  iнтересах
парламент i дiяти в  ньому  в  якостi  самостiйноï  полiтичноï
сили, Каутський водночас критикував правих за прагнення  спiвробiтничати
з буржуазним урядом
Раздел вышеUp
НачалоTop
КонецDown
Запомнить+Marker
ВосстановитьMarker
Забыть-Marker
РекламаAdv
Font

Сказать спасибо Укоротить ссылку Нашли ошибку?

Дочитать позже / поделиться

   

Архив комментариев

См. также


Новости партнеров