Разместить здесь рекламу

Класифiкацiя фразеологiзмiв

За злитiстю компонентiв (слiв), якi входять до стiйких словоспо  лучень,
видiляють три групи  фразео  логiчних  зворотiв  (за  В.  Виноградовим):
фразеологiчнi  зрощення,  фразеологiчнi  єдностi  i  фразеологiчнi
сполучення.    Фразеологiчнi    зрощення    це    стiйкi     нерозкладнi
словосполучення, значення яких не випливає iз зна чень  тих  слiв,
що входять до них: варити воду  (вередувати),  собаку  зïсти  (бути
майстром), дати бере зовоï кашi (побити), пект и раки  (червонiти),
зарубат и на носi (за памятати), ляси точити (вести пустi розмови), жити
на  широку  ногу   (жити   у   великому   достатку).   Такi   неподiльнi
словосполучення називають ще iдiомами (вiд грецько го iдiота  особливий,
своєрiдний  зворот).  Слова   в   iдiомах   настiльки   мiцно   по
єднанi  одним  поняттям,  що  ïх  можна  вважати   зрощеними,
злитими. Ще приклади iдiом:  робити  з  мухи  слона  (перебiльшу  вати),
байдики бити (ледарювати), танцювати  пiд  чужу  дудку  (пiдко  рятися),
тримати камiнь за пазу хою (затаïти образу, бути нещи рим), нагрiти
руки (нажитися), ди витися крiзь  пальцi  (не  помiчати),  ряст  топтати
(жити), за нiс води  ти  (обманювати),  попасти  паль  цем  у  небо  (не
вгадати). Iдiоми можуть уступати мiж собою в синонiмiчнi звязки: Нi пари
з уст i тримати язик за зубами мовчати. У бiльшостi випадкiв  iдiоми  до
слiвно  iншими  мовами  перекласти  не  можна,  вони  мають  установленi
вiдповiдники. ПОРIВНЯЙТЕ! Украïнська мова Росiйська мова замилювати
очi втирать очки; байдики бити бить баклуши; розбити глека чёрная  кошка
пробежала; 144 Лексикологiя яК муха в окропi как белка в  колесе;  голий
як  бубон  гол  как  сокол;  пахне  смаленим__________шутки  плохи._____
фразеологiчнi єдностi це такi фразеологiчнi  сполучення,  загальне
значення яких певною мiрою моти вується значенням тих слiв, що  до
них  уходять.  Наприклад:  крапля  в  морi  (небагато),  замiтати  слiди
(приховувати), заливатися слiзьми (безутiшно плакати), товк  ти  воду  в
ступi (повторювати), зго  рати  вiд  сорому  (червонiти).  Фразеологiчнi
єдностi не мають такого мiцного поєднання слiв, як зрощення.
Якщо фразеологiчнi зрощення неможливо  поповнювати  iншими  компонентами
(не можна врiзати (високого чи  зеленого)  дуба),  то  у  фразеологiчних
єдностях це iнодi до пускається: зiт ерт  и  в  порошок  (зi
терти в дрiбний порошок). Фразеологiчнi сполучення це такi стiйкi  мовнi
звороти, у яких один з компонентiв  має  самостiйне  значення,  що
конкретизується в по стiйному звязку з iншими словами. Так,  слово
брати втримує своє лек сичне значення, але в поєднаннi
з рi зними iменниками виявляє конкрет  не  значення  єдиного
фразеологiзму: нiчого в рот не брат и (нiчого не ïсти), брати  гору
(перемагати когось, Щось), брати близько до серця (бо  лiсно  переживати
що-небудь), брати на глум (глузувати), брати руш ники (свататися)  тощо.
Як бачимо, центральне слово  в  них  є  стiйким  i  не  може  бути
замiнене iншим, а залежнi слова можуть вира жатися синонiмiчним  словом:
порушити питання (поставити,  пiдняти  );  здобути  перемогу  (отримати,
одержати ); приступити до роботи  (розпочати,  почати);  мати  на  увазi
(брати до уваги,  звертати  увагу  )  тощо.  За  класифiкацiєю  М.
Шанського, видiляють iще фразеологiчнi висло ви  стiйкi  мовнi  звороти,
якi скла даються зi слiв з вiльним значенням,  але  в  процесi  мовлення
вiдтворюють ся як сталi мовнi одиницi. Фразеологiчнi вислови (словосполу
чення) номiнативного типу це мовнi  клiше,  вираженi  переважно  простим
словосполученням:  звiтно-виборча  кампанiя,  охорона  здоровя,   ядерна
безпека, пленарне засiдання, визвольний  рух,  пат  рiотичне  виховання,
ринкова еко номiка, експериментальна  сит  у  ацiя,  перехiдний  перiод,
соцiальна програма, боротьба зi злочиннiс тю, коло iнтересiв тощо. Поява
клiше  повязана  з  повто  рюванiстю  ситуацiй.  За  цих  умов   навколо
стрижневого  слова  утво  рюється  вiдносно  постiйний  набiр  145
УКРАÏНСЬКА МОВА  слiв,  що  набувають  звичностi  в  нази  ваннi  й
звучаннi. Такi сполуки слiв перетворюються на стандартнi.  Фразеологiчнi
вислови комунiка тивного типу  (речення):  прислiвя,  приказки,  крилатi
вислови. Прислiвя це усталений ви слiв  повчального  характеру,  який  в
образнiй  формi  формулює  певну  життєву  закономiрнiсть  i
виражає переважно етичну iдею. Особливiстю прислiвïв  є
те, що во ни мають здебiльшого  римовану  фор  му,  складаються  з  двох
частин. Змiстом другоï частини є проти ставлення  першiй  або
висновок: Не копай комусь ями, бо й сам у неï впадеш. Раннi  пташки
росу пють, а пiзнi слiзки ллють. Здобудеш освiту побачиш бiль ше  свiту.
Я ке корiння, таке й насiння. Не спитавши броду, не лiзь  у  воду.  Я  к
вовка не годуй, а вiн у лiс дивиться. Приказка  сталий  народний  вислiв
узагальненого змiсту, який  часто  виконує  функцiю  образноï
характеристики якогось предмета чи ситуацiï, але не  формулює
певного правила: Кожна квiтка по-своєму пахне. I стiни вуха мають.
Пропав нi за цапову душу. Дружнiй чередi вовк не страшний. Порожнiй млин
i без вiтру меле. Одного  поля  ягода.  Друзi  пiзнаються  в  бiдi.  Вiд
прислiвïв  приказки  вiдрiзня  ються  тим,  що  в  них  немає
висновкiв (другоï  частини  вислову).  Крилатi  вислови  часто  пов
торюванi влучнi словеснi  формули.  До  них  належать  вислови  видатних
полiтичних дiячiв та iсторичних осiб, фiлософiв,  письменникiв:  М  ить,
зупинись! (Й .-В. Гете). Бути чи не бути (В. Шекспiр). Герой нашого часу
(М. Лєрмонтов). Людина у фут лярi (А. Чехов). М овчання знак згоди
(Терен- цiй). Крапля камiнь точить (Овi- дiй). Кожен фiнiш це, по  сутi,
старт (Л. Костенко).
Раздел вышеUp
НачалоTop
КонецDown
Запомнить+Marker
ВосстановитьMarker
Забыть-Marker
РекламаAdv
Font

Сказать спасибо Укоротить ссылку Нашли ошибку?

Дочитать позже / поделиться

   

Архив комментариев

См. также


Новости партнеров