Земна Мадонна
Категории
Оригинал
Як iонiйськая колона.Рожевiє дiвочий снiг.
Ховаючи опуклiсть лона
В лiлеях рук, в лiлеях нiг.
Єдина! Не ображу зором —
Двiйник Мадонни на землi.
Ось пурпуром Цiтери — сором
I на щоках, i на чолi,
I б'ється кров в блакитних венах,
Як птах пiд вiтром весняним.
В яких готичних кантиленах
Навiки виспiвати гiмн?
Там — Приснодiвою — Мадонна,
Тут, на землi, зорiєш — ти.
Що в пурпуровiй мушлi лона
Ховаєш перлу чистоти.
Коментар
Є. Маланюк у своïй поезiï оспiвує жiночу красу, чистоту, порiвнює ïï з небесною красою Мадонни. Його захоплення й думки чистi —
не ображу зором, як чиста й вiчна на землi жiнка — мати, кохана, сестра. Вживання старослов'янiзмiв, книжних засобiв виразностi надають вiршевi урочистого, пiднесеного звучання, як того заслуговує змальований образ земноï Мадонни.
