Разместить здесь рекламу

Вiють вiтри, вiють буйнi

Категории

  1.   1 Пiснi Марусi Чурай

Оригинал

Вiють вiтри, вiють буйнi, аж дерева гнуться;
О, як моє болить серце, а сльози не ллються.
Трачу лiта в лютiм горi i кiнця не бачу.
Тiльки тодi i полегша, як нишком поплачу.
Не поправлять сльози щастя, серцю легше буде,
Хто щасливим був часочок, про смерть не забуде.
Єсть же люди, що i моïй завидують долi;
Чи щаслива ж та билинка, що росте на полi?
Що на полi, що на пiсках, без роси, на сонцi?
Тяжко жити без милого i в своïй сторонцi.
Де ти, милий, чорнобривий? Де ти? Озовися!
Як я, бiдна, тут горюю, прийди подивися.
Коментар
Пiсня Марусi Чурай Вiють вiтри, вiють буйнi передає почуття самотньоï дiвчини, яка страждає в розлуцi з милим чорнобривим. Для неï це — люте горе, вона себе порiвнює з билинкою в полi, що росте на пiску, без роси, на спецi. Починається твiр поетичним паралелiзмом (дерева гнуться — сльози не ллються) i закiнчується риторичними питальними та окличними реченнями. Має струнку органiзацiю, дуже мелодiйний, i донинi користується популярнiстю.

Метки

Вiють вiтри, вiють буйнi, ПIСНI МАРУСI ЧУРАЙ, Стислий виклад твору, Скорочено, Уривки, Вiють вiтри, вiють буйнi, твiр, стислий, короткий, скорочено, уривки, основна, думка, переказ
Раздел вышеUp
НачалоTop
КонецDown
Запомнить+Marker
ВосстановитьMarker
Забыть-Marker
РекламаAdv
Font

Сказать спасибо Укоротить ссылку Нашли ошибку?

Дочитать позже / поделиться

   

Архив комментариев

См. также


Новости партнеров