ПЛУЖНИК ЄВГЕН Вчись у природи творчого спокою
Категории
Оригинал
Вчись у природи творчого спокоюВ днi вересневi. Мудро на землi.
Як вiд озер, порослих осокою.
Кудись на пiвдень линуть журавлi.
Вiр i наслiдуй. Учневi негоже
Не шанувати визнаних взiрцiв,
Бо хто ж твоïй науцi допоможе
На певний шлях ступити з манiвцiв?
Коментар
До тих вiчних цiнностей, взiрцiв, до яких варто звертатися, поет вiдносить природу, у якiй все гармонiйно поєднане, включене в життєвий коловорот.
Людинi притаманно сумнiватися, помилятися. Тому потрiбно i вчитися у природи, прислухатися до свого серця, своєï натури як частки цiєï природи. I вiрити, мати якiсь iдеали, спiвзвучнi загальнолюдським, щоб не схибити, не пiти манiвцями. Така головна думка поезiï Є. Плужника
Вчись у природи творчого спокою....





