Безмежнеє поле

Безмежнеє поле в снiжному завою,
Ох, дай менi обширу й волi!
Я сам серед тебе, лиш кiнь пiдо мною
I в серцi нестерпнiï болi.
Неси ж мене, коню, по чистому полю,
Як вихор, що тутка гуляє,
А чень, утечу я вiд лютого болю,
Що серце моє розриває.