КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/BOOK/MAKYI_ZNAK/MI/ZOLOTA_NIT_ISTORII/z_kiivskoi_rusi_mayje_pivstolitta_tomu.dhtml

	З КИÏВСЬКОÏ РУСI. Майже пIвстолIття тому Павло Загребельний написав роман Диво, в якому ожив КиÏв часIв Ярослава Мудрого orig					 (#hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15862
 ЗАМКНЕНЕ КОЛО IСТОРIÏ
 Романний триптих про Киïвську Русь Диво, Первомiст та Смерть у Києвi у великому лiтературному доробку Павла Загребельного займає особливе мiсце. I не тiльки тому, що на початку 1970-х (коли украïнська iсторична проза була пiд прицiлом офiцiозу, що пропагував безпам'ятство), Первомiст i Смерть у Києвi були вiдзначенi Шевченкiвською премiєю. Рiч у тiм, що Загребельний писав про Русь як частину Украïнськоï iсторiï, i робив це
 цiкаво, про що свiдчить, зокрема, Диво (19641966) кращий, як на мене, iсторичний роман письменника.
 Сюжет цього твору виростав iз роздiлу попереднього твору Павла Загребельного повiстi День для прийдешнього, в якiй iшлося про киïвських архiтекторiв. Уже тодi стало ясно, що iсторiя Софiï Киïвськоï мiстить такi загадки й драми, якi вартi не коротких сюжетних вiдгалужень, а цiлого роману. Автор вибудував незвичайну, цiлком несподiвану композицiю: час дiï у творi охоплює майже цiле тисячолiття, що вiдображено в трьох сюжетних лiнiях:
 1) 9921037 рр. iсторiя майстра Сивоока та князя Ярослава Мудрого;
 2) 19411942 рр. iсторiя професора Отави, дослiдника староï
 киïвськоï архiтектури, показаного в окупацiйних обставинах,
 коли йому доводиться рятувати Киïвську Софiю;
 3) 19651966 рр. iсторiя Бориса Отави, який повiрив у батькову гiпотезу
 про майстра Сивоока й тепер береться довести ‘ïï.
 Сам Загребельний вважав, що композицiя Дива має концептуальний характер. Усе оберталося навколо собору, розповiдав вiн, вiдповiдаючи на моï запитання (я тодi готував iнтерв'ю з письменником для учительського журналу Дивослово). Якщо вiн стоïть тисячу рокiв так само наша iсторiя, так само наше життя крутиться навколо минулих подiй, як довкола собору. …Замкнене коло iсторiï ось це я мав на увазi. Iдеться, отже, про тiсну поєднанiсть часiв, про повторюванiсть явищ в iсторiï та незнищеннiсть людського духу, явленого в мистецькiй красi.
 Диво iсторико-пригодницький роман. Мотив дороги пов'язаний тут з iсторiєю майстра Сивоока, який вирушає з пущi, з колиби свого дiда Родима, в життєвi мандри. Численнi пригоди героя це можливiсть побачити його очима Болгарiю й Вiзантiю XI столiття. Зрештою, язичник Сивоок повертається в Киïв, щоб звести собор,
 У який майстер вкладає всю свою душу, що увiбрала в себе в тих мандрах досвiд як киïвського, так i вiзантiйського мистецтва.
 Автокоментар Павла Загребельного: Уся ця iсторiя вигадана. Пустивши Сивоока в мандри, я дав читачевi певну поживу, розширив географiю, залучив до сюжету деякi реальнi iсторичнi подiï. Скажiмо, ослiплення тисячi болгар це факт, записаний у хронiках. Я, до речi, був у Македонiï, в тих мiсцях, де все це вiдбувалося. I взагалi, я бував майже скрiзь, де бували моï героï. То в час вiйни, то як турист, то в складi письменницьких делегацiй…. Сюжет великого обсягом роману, отже, опирається на багату й захопливу подiєву iнтригу, що дає змогу переселити читача в далеке XI столiття, вiдтворене в усьому багатствi iсторичноï iнформацiï.


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/BOOK/MAKYI_ZNAK/MI/ZOLOTA_NIT_ISTORII/z_kiivskoi_rusi_mayje_pivstolitta_tomu.dhtml