ЖАРТIВЛИВА ПIСНЯ

ЖАРТIВЛИВА ПIСНЯ гумор .-сатир, жанр обрядовоï та побутовоï
поезiï. Виникнення сх-слгiвян. Ж.п. пов язане iз творчiстю
скоморохiв, гол. ролею яких було намагання розважити та розвеселити
слухачiв, шо вплинуло.на становлення, змiст та манеру виконання Ж.п.
Основна тема побутовi подiï, злободеннi життєвi явиша.
Характерними особливостями пiсень, шо виконували скоморохи, були
наявнiсть жартiвливого змiсту та швидкого веселого наспiву. В результатi
цiєï творчостi в рос. фольклорi побутували т.зв. билини-
скоморошини та заг. для сх-слов ян. нар. поезiï частушки (рос ),
припєвки (бiлор.), частiвки (укр.). Тв. таких жартiвливих жанрiв
укр. нар. творчостi як частiвка (або витрибенька, коротушка), шумка,
жартiвлива коломийка вiдзначаються експромтнiстю виконання та
актуальнiстю змiсту. Вони можуть бути обрядовi (найчастiше весiльнi,,
т.зв. передирки. шо виконуються як приспiвки до танцю) та необрядовi (родинно-
побутового характеру). Широку групу Ж.п. становлять пiснi лiр. циклу. Як
правило, ие побутовi пiснi, шо висмiюють негативнi риси та поведiнку
людини (ледарство, брехливiсть, родинно-побутовi ситуацiï та
стосунки: взаємини мiж подружжям, кумами, сусiдами). Особливу
групу становлять Ж.п., темою яких є зображення стосункiв мiж
молодими людьми, часто пiсня виконується вiд iменi парубка або
дiвчини. Поширеним поет, засобом осмiювання є жарт, глузування,
як, наприклад, у вiдомiй пiснi «Ой пiд вишнею, у рiдкiсних випадках
зла iронiя, гостра сатира (Чи не той то Омелько). У становленнi укр.
Ж.п. важливе значення мало iснування вертепноï драми
(iнтермедiï), у якiй вона стала невiд'ємним худож.
компонентом та знайшла своє мiсце у широкому колi укр. драм, тв.
водевiлiв I.Котляревського, Г.Квiтки- Основяненка, М.Кропивницького, М.
Ста рицького. Наталя /Iнхом анова