КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/LEXIKON/burleska.dhtml

	Бурлеск(а) orig					 (#hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16383
 БУРЛЕСК(А) (вiд лат. burla жарт, абишиця ïтал. burleska франц. burlesque). 1.Метажанр комiч. л-ри. Основною засадою Б. є умисний контраст, розрив мiж змiстом i формою, шо полягає в невiдповiдностi стилю тематицi тв. Б. має два рiзновиди:
 1) Низький Б.-травестування: виклад героïчного змiсту простецькою
 мовою з рясним уживанням прозаïзмiв, вульгаризмiв,
 лайливоï лексики. До низького бурлеску належать, зокрема, такi
 жанри як поема-гранесг/я та сучасний лiтературний апокриф.
 2) Високий Б., або фальшивий епос: виклад низькоï
 повсякденноï тематики пiдкреслено урочистим стилем.
 Найхарактернiшим жанром високого Б. є iроï-комiчна поема.
 Б. розквiтає в перiод критики ст. сусп. та лiт. явиш, надто,
 коли вiдчутна закостенiлiсть загальноприйнятих жанр, i стид,
 канонiв. Корiннями Б. сягає нар. карнавально-смiховоï
 культури часiв язичництва та раннього християнства (напр., аит.
 свята бога Дiонiсiя). Зародження лiт. Б. вiдбулося ще в Давн.
 Грецiï в V ст. до н.е.: фальшивий епос Батрахомiомахiя»
 (укр. переспiв К.Думiтрашка Жабомишодракiвка», надр. 1869).
 сатир, дiалоги епкомiï (вихваляння низьких предметiв: Похвала
 мусi, Суд приголосних» сирiйця Лукiана з Самосат (бл. 125-бл.
 190). За Сер-вiччя бурлескнiсть властива творчостi вагантiв,
 жонглерiв, скоморохiв, шпiльманiв. В Украïнi найяскравiше
 виявився у календарно- обрядових iграх i пiснях весняно-лiтнього
 циклу (диявольськi соромiцькi пiснi, бiсiвськi iгриша»), типол.
 близьких до свята бога Дiонiса. Органiчна риса ïхнiх тв.
 пародiювання церк. молитов, профанування високого, офiцiйно
 освяченого: творення «свiту навиворiт» за законами
 карнавальноï свободи. В iтал. поезiï доби Вiдродження Б.
 наявний у сатир, вiршах у манерi а/Iа ЬигсИiа (недбало), зокрема,
 хвостатих сонетах, репрезентанта нар.-мiськоï л-ри
 антипетраркiста Буркєло (1404-1449) та бернеско Ф.Бернi.
 Розквiту обидва рiзновиди Б. зазнали в ХУI1~ХЛII ст.. як засiб мист.
 боротьби проти абсолютизму та органiчно з ним повязаного класицизму.
 Саме толi складаються основнi бурлескнi жанри iроï-
 комiчноï поеми та травестiï. В подальшому елементи Б.
 переходять у iн. жанри. У Францiï «Орлеанська дiва (1735)
 Вольтера, в Нiмеччинi «Боги, героï та Вiланд» (1773)
 Й.В.Гьоте, в Румунiï ф а р с и В.Александрi Йоргу з
 Садагури» (1844). Кiрiца в провiнцiï (1852). казки
 I.Крянге Данiле Перепєляк», Iван Торбинке та iн. (1875-
 78). У Росiï в Гiмнi бородi (1757) М.Ломоносова, Похвалi комарю
 (1807) Г.Державiна. бурлескних оаах Н.Матвєєвоï (
 Ода чорнильницi), А.Вознесенського (Ода наклепниковi) та iн. В
 Украïнi Б. був популярним.у ХЛ-ХУ1II ст., здебiльшого в тв.
 учнiв богословських шкiл: школярiв-»бакалярiв, мандрiвних дяк/в-
 ливорiз/в ( «Житiє i страданiє»
 I.Турчиновського), у рiздвяних, великоднiх, «нишенських»
 вiршах, у шкiльнiй арам i iнтермедiях (iнтермедiï до драми
 М.Довгалевського Отець Негребецький). Часто подiбнi тв. були
 анонiмними. Поширення дiстали бурлескнi елементи в нов. укр. л-рi в
 нерозривному зв'язковi з етнографiзмом i романтизмом. У 1-й пол. XIX
 ст. Б. проникає в усi роди та жанри укр. л- ри, а також у
 публiцистку, лiт. критику, епiстолярiй:
 3. Котляревський, П.Гулак-Артемовський. П.Бiлецький-Носенко,
 П.Кореницький, С.Олек- сандров, Я.Кухаренко; Салдатський патрет.
 «Конотопська вiдьма» Г.Квïтки-Основяненка, Сон
 Т.Шевченка, поема «Кулiш у пеклi» П.Кулiша, оповiдання
 О.Стороженка. байки Л.Глiбова. спiвомовки С.Руданського, згодом
 вiрш, фельєтони В.Самiйленка. Вiдтак Б. спостерiгається
 в тв. Остапа Вишнi, Т.Мигаля. Своєрiднi вiдгомони Б. очевиднi
 в укр. постмодернiзмi. Програмово орiєнтацiю на бурлескнiсть
 проголосила лiт. група Бу-Ба-Бу (бурлеск-балаган-буфонада). Саме в
 такому стилi написано Московiаау та Рекреацiï Ю.Андруховича. Б.
 має мiсце й у iн. мист-вах. У драм, театрi Б. комедiйний жанр,
 зображення високих подiй ницою мовою та буфонадними театр,
 прийомами. Франи. ярмарково-театр. Б. склався в сер. XVII ст. на
 основi комедiï-Б. П.Скаррона. В гол. ролях його пєс
 виступав буфонний комiк Жодле. Цей Б. був спрямований на руйнацiю
 високих класицистичних канонiв правильного театру Комедi франсез. В
 Австрiï театр. Б. використовувався мандрiвними трупами в
 боротьбi проти Бургтеатру (1741) iн. назва «Королiвський театр
 при палацi, з 1776 Придворний нацiональний театр». У муз,
 театрi в XVIII 1-й пол. XIX ст. досвiд Б. був засвоєний оперою-
 буфа, композиторами Дж.Б.Перголезi (перша опера-буфа Служниця- панi
 1733), Дж.Паïзiел/ю. Н.Пiччiнi. Д.Чiмарозою. В. А.Моцартом,
 Дж.Россiнi. Г.Донiцеттi). В Англiï в 1-й пол. XIX ст. створився
 жанр бурлетта. де сполучалися оперовi, бурлескнi та пантомiмнi
 складники. У музицi Б. гумор, свiдомо грубувата композицiя (напр.,
 Б. у «Partita a-moll Й.С.Баха). Своєрiдно втiлився Б. у
 кiно, переважно нiмому (М.Сенне, Ч.Чаплiн).
 4. Iнколи Б. ототожнюють лише з iроï- комiчною поемою на противагу
 травестiï. Iснує розумiння Б. не як метажанру, але як
 стилю. Проте, в такому разi точнiше казати про застосування окремих
 первнiв Б. (Див. Пародiя, Пастнш.) Анатолiй Волков


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/LEXIKON/burleska.dhtml