КАЛАМБУР або ГРА СЛIВ

КАЛАМБУР або ГРА СЛIВ (франи. calembour гра слiв) поєднання слiв
на основi ïх багатозначностi або спiвзвучностi: Прийомний син барон
а був б ар ан (Л.Костенко) або Правильно, є в мене зять. Треба i
його взять (з репертуару Тарапуньки). У красному письменствi К.
вживається переважно для досягнення комiч. ефекту. Рiдше К.
слугує створенню драм, або трат, емоцiï: Вiн божевiльний,
кажуть. Божевiльний! Ш о ж, може бути. Вiн -~ие значить я. Боже
вiльний… Боже, я вiльний/ На добранiч. Свобода моя.1 — (Л
.Костенко) На грi слiв може бути заснована каламбурна рима-. На
омонiмiï: З коси бузько летiв на балку iК осар косу там брав на
брус) 1 сiв бузько в дворi на балку На довгий дерев'яний брус (Д.Бiлоус)
Або на омофон,- Ти зiйшла йому як сонне Криту серця розтопила, А сама
гадала сон це. А слроснушсь не хотiла. (В.Лагоаа) К. є досить
поширеним худож. засобом. Напр., вiдомий К. iз Мертвих душ»
М.Гоголя: Ноздрьов був у певному розумiннi iсторичною людиною. На
жодному зiбраннi, де вiн був, не обходилось без iсторiï», або
чисельнi К. iз Алiси в краïнi чудес Л.Керролла: Цiй сумнiй
iсторiï з хвостиком тисяча рокiв! Iсторiï з хвостиком?
здивувалась Алiса. А шо з ним скоïлося сумного? Вiн у вас нiби
нiвроку». У л-рi постмодернiстськоï доби К. стає одним
iз його визначальних худож. засобiв, позаяк мiстить у собi настанову на
незвичне, iронiйне поєднання слiв та, як наслiдок, викриття нов.
змiсту, зазвичай парадоксального характеру. Широко
використовується К. Ю.Андруховичем, В.Пєлєвiним,
В.Сорокiним та iн. Анатолiй Водяве, Н атал я /Iнхомаиою