Лейтмотив
ЛЕЙТМОТИВ (вiд нiм. leitmotiv провiдний мотив), муз. термiн, запозичений лiт.-знавством. Його ввiв Р.Вагнер (1813-1883) у створенiй i розробленiй ним музичнiй драмi. В кн. Музика i драма (1851) вiн визначає Л. як наскрiзну муз тему, ф разу, мотив, якi неод норазово повторюються протягом всього тв. Пояснюючи поет. Л., Вагнер писав: «В цих основних мотивах, якi є не сентенцiями, а пластичними моментами почуття, намiр поета, здiйснений тим. шо вiн сприйнятий чуттєво, стає найбiльш зрозумiлим. Пiзнiше значення Л. в л-рi розширилося. Його рiзномасштабнi форми можуть виражати провiдну думку, переважний настрiй, гол. тему, лексичнi i синтаксичнi одиницi, шо повторюються, тропи, У ширшому планi Л. може характеризувати спрямованiсть творчостi письменника i навiть цiлоï лiт. течiï. Найбiльш поширений рiзновид Л. конкретний, наполегливо повторюваний образ. виразна деталь чи т.зв. ключове слово, В процесi повторення Л. набуває рiзноманiтних смислових вiдтiнкiв i асоцiацiй, якi сприяють поглибленiй трактовцi явища, шо визначається. Схильнiсть до використання Л, в рiзноманiтностi його форм характерна для художникiв слова, котрi тяжiють до поет, музичностi i застосування в п розi муз. структур. Такими є деякi п єси Б.Шоу, А.Чехова. Б.Брехта, ром ани Р.Роллана, Т.М анна, Е.Гемiнгвея. За зiзнанням Т.Манна, роман завжди був для нього симфонiєю, контрапунктичним тв.. переплетенням тем i мотивiв. Рiзноманiтнi Л. в його романi Чарiвна гора. Персонiфiкованi iдейнi блукання європ. iнтелiгенцiï представленi в Л. життя i смертi». Гемiнгвей повторами деталей середовиша, пейзажу, зовнiшностi персонажiв досягає економiï худож. засобiв, високого емоцiйного насичення (напр., Л. дощу в романi Прощавай, зброє!). Варте уваги судження К.Станiславського про широкомасштабний Л. чеховських п'єс: це мрiя драматурга про необхiднiсть змiн у застiйнiй i вульгарнiй рос. дiйсностi. Режисер вважав цей Л. провiдним в Чайцi, Дядi Ванi, Вишневому садi. Поширення словеснi, синтаксичнi, тропiчнi Л. отримали в дорев, i рад. укр. поезiï та прозi. Вiрш П.Тичини, який тяжiє до музичностi, мiстить часто вживанi Л. вiтру, бувд, плуга, лiтака, бiлих островiв. М.Рильський часто вживав як Л. образ крил . Досить виразний Л. с о б о р в одноiменному романi О.Гончара, який став тепер разом з його синонiмiчним варiантом храм символом високих духов. цiнностей. Порiвн. вивчення лiт. Л. у практицi i теорiï творчостi необхiдно для створення суч. капiтальноï iст. поетики. Мико/та Нефьолов
