КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/LEXIKON/minnezang.dhtml

	МIннезанг orig					 (#hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=17113
 МIННЕЗАНГ (нiм. Minnesang любовна пiсня) форма сер-вiч. придворноï нiм. поезiï ХII-ХПI ст., яка поряд з нар. пiснею та поезiєю вагантiв входила до основного складу сер-вiч. свiтськоï лiрики. Змiстовно М. розпадається на пiснi хрестових походiв, танцювальнi пiснi (балада), пiснi вранiшньоï зорi (альба), шпрухову поезiю (ш п рух) i власне любовну пiсню. За формою М. роздiляється на лейх (ле) i майстерзантову строфу з викiнченим римуванням, довершеною архiтектонiкою вiрша. М. зако- рiнений в європ. феодальнiй культурi i має чимало паралелей в багатьох, особливо ром., л-рах. Походження М. дослiдники виводять з рiзних витокiв араб, любовноï лiрики, культу дiви Марiï, ант. та сер.-вiч. нар. поезiï. Основним джерелом, одначе, вважають Прованс, куртуазну поезiю поч. X II ст. (див. лицарська лiрика). Звiдси через Пн. Францiю, завдяки трубадурам та труверам, вона потрапляла в Нiмеччину. М. втiлював основнi постулати феодального етич. кодексу, зокрема служiння благороднiй дамi, Боговi i сюзереновi. Найтиповiшою ситуацiєю М. було неподiлене кохання пристрасне любовне прагнення чоловiка й недосяжнiсть або вiдмова жiнки. М. не стiльки виражав iндивiдуальнi почуття, як радше втiлював рольову функцiю. Найбiльш раннi зразки т. зв. нар. М. виникають в сер. XII ст в придунайських землях (Кюренберг, Дiтмар фон Айст). Наприкiн. ХП ст. М. проникає в рейнськi областi i Тюрiнгiю, запозичуючи ром. мотиви, строфи i мелодiï (т. зв. куртуазний М. Фрiдрiх фон Гаузен та iн.), а також в Австрiю (Рейнмар ф он Гагенау) та Швейцарiю (Рудольф ф он Фенiс). Клас, довершеностi М. надали передусiм Генрiх фон Морунген та Вальтер фон дер Фогельвайде. В XIII ст. виникли два напрямки трад. (Буркгард ф он Гогенфельз, Готф рiд ф он Нейфен) та пародiйний (Нейдгардт, Тангейзер, Штейнмар) з елементами побутового натуралiзму, якi рiзко знижували високий пафос лицарського кохання, переносячи його колiзiï, скажiмо, в атмосферу сiльського життя, де протагонiстами виступали не шляхетнi лицарi й дами, а пастухи, служницi тошо. Останнiй злет М. знаменувала творчiсть Конрада ф он Вюрцбурга. Основними жанрами М. спочатку були одностроф ова пiсня та спiваний шпрух з любовною тематикою, пiзнiше пiснi мали двi або декiлька строф . М. складав, т.ч., єднiсть слова й мелодiï, поезiï i музики. Мист-во поета полягало передусiм у вiртуозних варiацiях арсеналу iснуючих форм i мотивiв, що згодом призвело до посилення стилiзаторських та епiгонських тенденцiй. Бiльшiсть поетiв не знали грамоти, вони диктували своï пiснi школярам. Однак мист-во М. було складовою частиною виховання молодого лицаря. В XVI ст. на змiну М. приходить бюргерський майстерзанг Збирання та вивчення М. починається вже в епоху Вiдродження, а у XV1II-XIX ст. з'являються антологiчнi видання М. (Й .Я .Бодм ер Взiрц i старовинноï швабськоï поезiï, 1748: Л.Тiк Пiснi кохання зi швабських часiв», 1803 тошо). В СРСР М. найтиповiше було представлено в окр. томi серiï Библиотека всемирной литературы Поэзия трубадуров. П оэзия миннезингеров. П оэзия вагантов (1974). Петро Рихло


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/LEXIKON/minnezang.dhtml