КГБ: Киевская городская библиотека URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/STATTI/rozdilovi_znaki_v_rechenna_z_odnoridnimi_chlenami.dhtml РоздIловI знаки в речення з однорIдними членами orig (#hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=3183 Пунктуацiя РоздIловI знаки в речення з однорIдними членами Завдання 1 Перепишiть уривок, розставте роздiловi знаки, пояснiть ïх уживання. Ще зеленим юнаком вiн потайки взяв батькiв лук i пiшов полювати на Бобровицькi драговини. Провалившись у пiдступнiй трясовинi по шию не маючи кого навiть гукнути на допомогу вiн дивом вибрався iз смердючого вiкна скинувши з себе кований бляхами ловецький черес i важкi набряклi водою чоботи. Разом iз чересом у бездонну прiрву болота пiшов i той нишком узятий батькiв лук. Якось уранцi цар звелiв бити канчуками рабiв i молодих дружинникiв намагаючись розшукати слiд свого улюбленого лука. А старший царевич злякавшись батькового гнiву сидiв осторонь i мовчав. Тодi вiн малодушно змовчав але потiм згадуючи той лук щоразу вiдчував пекучий сором. Завдання 2 доповнити кожне речення однорiдними членами, пiдкреслюючи ïх вiдповiдними лiнiями. I. Вечiр був чудовий, … . Дерева вiд вiтру шумлять, … . Бiля школи зацвiли айстри, … . II. Дiти працювали охоче, … . У цирку виступали клоуни, … . Учнi зi святом привiтали учителiв, … . Завдання 3 Перепишiть речення, на мiсцi крапок вставляючи пропущенi букви та розставляючи пропущенi роздiловi знаки. Однорiднi члени речення пiдкреслити. Складiть схеми до двох перших речень. Осiннiй вечiр заховав пiд кр…ло голову пiдiгнув одну ногу й так стоïть очiкує завтрашнiй холод. Небо розгорнуло синiй ш…рокий гл…бокий намет. Мiсяць безжурно д…вився на гори долини на вт…хаюче мiсто. Дощовi крапельки на д…ревах i в травах м…рехтiли з…леними iскорками сповнювали лiс тоненьким дзвоном. РоздIловI знаки при вIдокремлених членах реченння Завдання 1 Знайдiть вiдокремленi обставини, вираженi сполученням iменникiв iз прийменниками, пояснiть роздiловi знаки при них. 1.Сiкач, незважаючи на свою чималу вагу й короткi ноги, дуже прудко бiгає (Остап Вишня). 2.Слово зробило людину Людиною. Не знаряддя працi (й мавпа, всупереч твердженню Дарвiна, ним може користуватися), а саме Слово (П. Мовчан). 3. Причиною була тут особлива здiбнiсть Карповича до практичних справ, якою, попри всi намагання, не вiдзначався Iван Iванович (I. Багмут). 4. Наперекiр суховiям та чорним бурям, повсюди йде вона [бiла акацiя] за людиною, заходячи аж сюди, до самого Мертвого моря, де, крiм солi, вже нiщо не росте (О. Гончар). 5. Обставини, вираженi iменниками iз прийменниками, вiдокремлюються залежно вiд ïх поширеностi, смислового навантаження, стилiстичноï функцiï (Пiдручник). 6. Отруйнi опеньки, на вiдмiну вiд ïстiвних, не мають на своïй нiжцi бiлого кiльця. 7. Малий не ждав напастi, не готувався до опору, але й не розгубився, знаючи, що порятуватися може тiльки завдяки самому собi (П. Загребелъний). 8. Чи то пiд впливом прощання й Соломiïних слiз, чи внаслiдок реакцiï по пережитих турботах, його огорнув жаль (М. Коцюбинський). 9. Моя господиня вiддала менi цю хату за 15 p., хоч я сама бачу, що, згiдно з тутешнiми звичаями, вона варта 20 р. (Леся Украïнка). 10. Я й сама, як той барометр, то падаю, то здiймаюсь духом вiдповiдно становi погоди (Леся Украïнка). 11. Це були гамазеï, де переховувався недоторканий запас зерна на випадок неврожаю чи якогось стихiйного лиха (О. Донченко). Завдання 2 Перепишiть, видiляючи вiдокремленi члени речення. 2. Любов до вiтчизни починається з любовi до берiзки бiля рiдноï хати, до стежки на городi втоптаноï дитячими ногами (М. Рильський). 2. Днiпро внизу розлитий сяє, грає, котить води (М. Рильський). 3. У Моринцях в Шевченковiм краю хай буде вiк благословенна хата така убога i така багата (Т. Коломiєць) 4. Не називаю ïï раєм тiï хатиночки у гаï над чистим ставом край села (Т. Шевченко). 5. Греблею йшла череда i здiймаючи куряву ревла та мекала (М. Коцюбинський). 6. Димок вiд розкладених на землi вогнищ прозорими струмочками здiймався до блакитного неба (М. Коцюбинський). 7. Один- однiсiнький серед морськоï рiвнини бовванiє крейсер вдалинi, i крiм нього нiде нi паруса, нi катерка (О. Гончар). 8. Озеро схоже на велетенську пласку чашу (. Гуцало). Завдання 3 Знайдiть вiдокремленi й невiдокремленi узгодженi означення, пояснiть роздiловi знаки при них. I. 1. То був тендiтний, блiденький пiдлiток, мало схожий на сiльських хлопчакiв (В. Земляк). 2. Вiн продовжував iз Савкою свою розмову, образливу i гiрку для нас (О. Довженко). 3. Цвiте земля, задивлена в свободу (Л. Костенко). 4. Жнива щороку мали свою пору, освячену святами, овiяну пiснями (У. Самчук). II. 1. Мирослава обтерла сльози зi своïх очей i повним любовi поглядом глянула на Максима (I. Франко). 2. Поливанi без перерви схили поволi вкривалися рiвним, немов виточеним шаром блискучоï слизькоï криги (Я. Качура). 3. Освiтленi сонцем схили свiтяться смарагдом (В. Шевчук). 4. Облiплений снiгом, берест так злився з усiм бiлим навколишшям, що Сашко вiдразу його не помiтив (М. Вiнграновський). 5. Втомлений боротьбою зi скелями, Днiпро розправляв та гладив тут своï збитi у водоскрутнi води й розстилав ïх широкою рiвною блакитною пеленою (А. Коптiлов). 6. Юра проходить крiзь зарослi, лице попечене кропивою, руки подряпанi в кров, штанцi i панчохи пошматованi. Але, задиханий i знесилений, Юра спиняється тiльки пiд самим муром (Ю. Смолич). 7. Нiколи ще не було в нього учнiв таких цiлеспрямованих i працьовитих. 8. Тимко стояв перед ним задиханий i гнiвний (Гр. Тютюнник). 9. Сонна дитина тихо лежала перед нею розхристана, розкидана (Панас Мирний). 10. Малий Мирон один сидить спокiйний, майже веселий (I. Франко). РоздIловI знаки зI вставними I вставленими конструкцIями Завдання 1 Знайдiть вставнi слова i речення, видiлiть ïх комами. 1. 1. Мабуть то й буде iдеальне суспiльство майбутнього, коли потребою для кожноï людини стане робити для iншоï тiльки щось добре, приємне, корисне, може навiть самопожертовне (О. Гончар). 2. Не можна кажуть людинi помолодшати, а подобрiшати завжди можна (О. Гончар). 3. Всяке трапитись може на довгiм вiку (О. Пiдсуха). 4. Ти мене, кохана, проведеш до поля я пiду i може бiльше не прийду (М. Рильський). 5. Невже i справдi неминучiсть є у чергуваннi радостi i лиха (Л. Первомайський). 6. Справдi краще в рiднiм краю хоч i костi положить, нiж в чужинi в супокою, хоч би i в достатку жить (I. Франко). 7. Трудно розказати, для чого власне нам потрiбна мрiя i що вона таке, та певне в свiтi нiхто живий без мрiï не прожив (Леся Украïнка). 8. На жаль свiт побудований так що щастя людства здобувається цiною чиïхсь страждань (О. Довженко). Завдання 2 I. Прочитайте поданi слова i звороти, що використовуються як вставнi. Складiть iз ними речення. Справдi, мабуть, до речi, дивна рiч, як кажуть, природно, нарештi, на щастя. II. Що виражають вставнi слова та сполуки слiв у складених вами реченнях? Завдання 3 Виписати спочатку речення iз вставними конструкцiями, а потiм iз вставленими. 1. Це ж справа твого серця, як ти сама колись говорила! (О. Донченко). 2. Завжди у своєму селi (а також у лузi, у полях) приглядався до лелек (. Гуцало). 3. Але ж, я гадаю, ви не з полохливих? (О. Гончар). 4. За вiдомостями тiєï ж Рєпнiноï, Глафiра Псьол була родичкою Гоголя. 5. Стара княгиня Варвара Олексiïвна ïй було тодi вже 65 рокiв майже зовсiм ослiпла i рiдко з'являлася в салонi (З те. П. Жура). 6. З цiєï провесни (а може й ранiше) снується в твоïй пам'ятi дивна мелодiя материноï пiснi (. Гуцало). РоздIловI знаки при звертаннях, вигуках I словах-реченнях Завдання 1 Знайдiть звертання, пояснiть роздiловi знаки при них, 2. Що, братику, посiєш, те й пожнеш (Л. Глiбов). 2. Любая, милая, чи засмучена ти ходиш, чи налита щастям вкрай? (П. Тичина) 3, Куди ти мчиш, куди летиш, моïх поривiв птице рання? (А. Малишко) 4, Яка ж гiрка, о Господи, ця чаша (М. Зеров). 5, Ой хлопче, хлопче, ти в одчаю красi нестямнiй в очi глянь! (Б.-I. Антонич) 6. Розцвiтай ти, веснонько красна, духом творчостi все онови (П. Грабовськии). 7. Благословеннi ви, слiди, не змитi вiчностi дощами, мандрiвника Сковороди (М. Рильський). 8. Брат ти мiй, яка холоднеча! (Панас Мирний) Завдання 2 Знайдiть вигуки, пояснiть роздiловi знаки при них. 3. Ой, три шляхи широкiï докупи зiйшлися (Т. Шевченко). 2. О, що за туга розум мiй опала! (М. Зеров) 3. Ах, цi вже жiнки! ïм би тiльки плакати… (Ю.Смолич) 4. Гей, простори якi, любо-мило землi (В. Винниченко). 5. Ех, не життя було рай! (В. Близнець) б. Ба, нонижче села, при тiснинi, вже виднiлися широкi рiчки i ставки (I. Франко). 7. У, благородна псина: тобi воля дорожча, нiж задоволена злiсть (М. Коцюбинський). 8. Фу, яке свинство!.. (М. Коцюбинський) 9. Хе, от вже й втомився (М, Коцюбинський). Завдання 3 Записати речення, визначити звертання. Пояснити вживання роздiлових знакiв. Вказати звертання поширенi та непоширенi. Прочитати речення, правильно ïх iнтонуючи. Украïно! Ти моя молитва (В.Симоненко.) Ти в моєму серцi, Украïно, думою Шевченка гомониш (Б.Олiйник.) Як тебе не любити, Києве мiй! (Д.Луценко.) Я люблю тебе, мiсто бурхливе, твоє царство i мiдяний спiв. (М.Шульга-Шульженко.) I хто тебе оббризкав, мiсто, таким зеленим ластовинням? (Н.Матвiйчук.) * Творча робота. Скласти речення, у яких слово, словосполучення i сполучення слiв Украïна, вулиця моя, села i мiста виступали б то звертаннями, то пiдметами (усно).*Самостiйна робота. Переписати заздалегiдь записанi на дошцi речення, розставляючи роздiловi знаки (подаємо речення без ïх вилучення) i вставляючи пропущенi лiтери. Звертання пiдкреслити.I. Дiвчино Марино, здорова була! Невже ти, серд..нько, мене забула? Продай, милий, сивi бички, купи менi чер..вички! Стiй, чумаче, постривай, шляху в людей поп..тай! Куди ïдеш, куди йдеш, козаченьку Марку? Нащо мене пок..даєш у в..сокiм замку? Бр..ди, бр..ди, дiду, у луг по калину. Як не пiдеш по калину, я, напевно, згину. Народна творчiсть. II. Добрий вечiр тобi, з..лена дiброво! (Нар.творч.) Не шуми, лiщинонько у лузi, не х..ли додолу голi вiти! (М.Шульга-Шульженко.) Як змiнився н..бокрай, як змiнився! Та чого ж ти, жовтий клене, зажурився? Що не л..не вже дзвiнкий птичий цвенькiт? Ще ти будеш, гаю мiй, зел..ненький! (В.Сосюра.) Дубе, хто тобi дав сили устояти проти вiтру й злив? (Л.Забашта.) Старi дуби, спасибi вам за осiнь, за вiдлiтання радостi i птиць (Л.Костенко.) РоздIловI знаки у складнопIдрядному I складносурядному реченнях Завдання 1 Поставте потрIбнI роздIловI знаки. ПояснIть вживання роздIлових знакIв у складносурядних реченнях. 4. Ми збирали з сином жолудi дубовi i про день майбутнiй я казав синковi i пливли багровi хмари в вишинi i спiвала осiнь веснянi пiснi (М. Рил.). 2. На яру стояло чимале село i посеред села бiлiла невеличка нова церква (I. Н.-Лев.). 3. Троянди грiючись на сонцi нескупiм нам серце радують вiдродженням своïм i спраглий погляд наш у чистих барвах тоне (М. Рил.). 4. Офiцери знiяковiли зворушенi цiєю пишною зустрiччю до якоï вони не звикли i якоï зовсiм не ждали (О. Гонч.). 5. Глибiнь морiв моïх, безмежнiсть мого поля i сузiрïв багряниста височiнь (П. Нагн.). 6. Пянкий соковитий дух iшов вiд живоï розпареноï землi а високо над вигоном уже перелiтали на пiвнiч ключами птицi дзвiнкоголосi чуйнi веснянi (О. Гонч.). 7. Стемнiло i стало зовсiм тихо. I добре Харитi на нивi i лячно (М. Коц.). 8. Заблищали зорi в небi як очi у добрих дiток зароïлися вони мов живi одна з них зiрвалася i огневий слiд переписав небо загорiлося зарево за горою де сходив мiсяць (П. Мир.). 9. Як дзвiнко лунає музика i як упевнено крокує колона. 10. Тодi як ще листя зелене було як трави стояли i квiти пахтiли кудись несподiвано сонце зайшло i бiлi пелюстки снiгiв полетiли (О. Гонч.). 11. У хатi холодно i мене морозить (Л. Кост.). 12. Метнулось гайвороння край дороги i простяглась пустиня навкруги (М. Рил.). 13. Дощi минулись i нема (М. Лук.). 14. Шопена вальс Ну хто не грав i хто не слухав? (М. Рил.). 15. Зупинiться на мить у цьому шаленствi долання вiчного часу i випобачити його здивованого маленького хлопчика з широко розкритими зеленими очима на березi вiчноï рiки Украïни (М. Жул.). Завдання 2 Пояснiть вживання тире у складнопiдрядних реченнях. 5. Вiдомо ж, хто шукає знайде (П. Загребельний). 2. Коли я погляд свiй на небо зводжу, Нових зiрок на ньому не шукаю (Леся Украïнка). 3. I де б не були у походi Росiï хоробрi сини Вклонялись здаля твоïй вродi, I пiсню росiйську у згодi спiвали врочисто вони (М. Нагнибiда). 4. Як не зiйде сива мята iз-пiд снiгу Я сльозами розтоплю холодну кригу (А. Малишко). 5. Колись-таки об ту межу спiткнусь, I страшно буде в холод трав упасти. I все-таки не цього я боюсь, Бо найстрашнiше Безвiсти пропасти (Т. Северенюк). 6. Та до рiдноï землi на крилах би летiла щоб хоч одним оком уздрiти ïï, на рiднi стежки-дорiжки поглянути, зi своєï криницi води попити, пiсень солодко-тужливих дiвочих послухати (М. Вороний). 7. Слово скаже що соловей заспiває (Нар. творчiсть). Завдання 3 Пояснiть вживання тире в складносурядних реченнях. 6. Ми ненавидимо чекання I все життя чогось ждемо (. Летюк). 2. Мiкроби страху убиває глузд, але живе носiй ïх боягуз (Г. Тарасюк). 3. То не вiд сонця урожай доспiв То спiв про щастя затвердiв у зернi (. Летюк). 4. А Прометей принiс вогню людинi й багато що змiнилося у свiтi (В. Бровченко). 5. Спитайте i розкажуть старожили Про вiк старий недолю i пiтьму (Т. Масенко). 6. Аж раптом грiм i яблуня надвоє (Н. Гнатюк). 7. Не з початку з фiналу почни, I початок розкриється, наче долоня (Б. Олiйник). 8. Будемо ж гiднi себе й вчителiв, а для цього Будьмо собою! (В. Коротич). 9. Любистком, земним ячменем Рядки перевю найщирiшi I щастя загляне до мене, i стане у серцi свiтлiше (С. Будний). 10. Ми звикли сьогоднi повторювати слова Чехова: В людинi все повинно бути прекрасне: i лице, i одяг, i слова, i думки i його життя з вiдстанi часу малюється нам теж як щось усуцiль прекрасне, гармонiйне i витончене, нiби його генiальнi оповiдання (П. Загребельний). РоздIловI знаки у складному безсполучниковому реченнI Завдання 1 Записати текст, розставляючи потрiбнi роздiловi знаки. Пояснити вживання коми, тире i двокрапки в простому i складному реченнi. Прислiвя i приказки стислi крилатi вислови в них сконцентровано житейську мудрiсть i фiлософiю народу. Своïм мовним багатством i змiстовим розмаïттям украïнськi прислiвя i приказки охоплюють усi аспекти життя людини ïï погляди на свiт суспiльнi явища громадськi та родиннi стосунки побут тощо. Люди кажуть Посiєш вчасно збереш рясно. I жодного слова звiдси не викинеш тут сконцентровано багатовiковий досвiд народу. Завдання 2 Виконати тестовI завдання У безсполучниковому складному реченнi Своïм мовним багатством i змiстом розмаïттям украïнськi прислiвя i приказки охоплюють усi аспекти життя людини? ïï погляди на свiт, суспiльнi явища, громадськi та родиннi стосунки, побут тощо. Пропущено А) кому Б) крапку з комою В) двокрапку Г) тире правильна схема речення I жодного слова звiдси не викинеш тут сконцентровано багатовiковий досвiд народу. А) [ 1 ] : [ ]. Б) ( ), [ ] . B) [ ], ( ). Г) [ ] [ ]. У реченнi Прислiвя i приказки стислi крилатi вислови : у них сконцентровано житейську мудрiсть i фiлософiю народу. Слова, прислiвя i приказки є А) однорiдними додатками ; Б) однорiдними пiдметами; В) словосполученням ; Г) однорiдними присудками. 7. У словi розмаïттям пишеться два тт , тому що А) спiльнокореневi слова пишуться тiльки так. Б) подвоєння приголосних унаслiдок подовження вiдбувається перед я, ю, i в усiх вiдмiнках iменникiв середнього ряду II вiдмiни. В) у правописi слова допущено помилку. Г ) немає вiдповiдi. 8. Коли речення Якщо хочеш ïсти калачi, то не сиди на печi. переробити на безсполучникове, то потрiбно поставити А) кому Б) крапку з комою В) тире Г) двокрапку 9. Установiть вiдношення мiж безсполучниковими складними реченнями ( роздiловi знаки випущено) та ïх схемами моделями. 10. Говорить ? шовком вишиває (Народна творчiсть) 11. Мир у свiтi таки буде ? його хочуть усi люди. (Народна творчiсть) 12. Грати словом ? долею грати. (Народна творчiсть) 13. Два голуби гуде ? голубка туркоче. (Народна творчiсть) 14. Стоïть явiр над водою, на воду схилився ? сидить козак у неволi, тяжко зажурився. (Народна творчiсть) 6. З добрим поживем ? добро переймем, а з лихим зiйдешся ? того й наберешся. (Народна творчiсть) схеми моделi зiставлення а) [ ] : [ причина ]. б) [ умова] — [ ]. в) [ ], [ ]. г) [ ] — [ ]. д) [ ]- [ ], а [ ] — [ ]. є) [ ]; [ ]. URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/STATTI/rozdilovi_znaki_v_rechenna_z_odnoridnimi_chlenami.dhtml