КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/TVIR/GONCHAR/gonchar201.dhtml

	ТворчIсть Олеся Гончара у свIтовому контекстI Олесь Гончар - один iз тих украïнських письменникiв XX столiття, творчiсть яких можна прочитувати в контекстi свiтових лiтературних осягнень та iдеологiчних поєдинкiв. Цього вимагає популярнiсть його книжок за кордоном i - що головнiше - акцентований поетичною манерою вислову людинозвеличувальний, рiдкiсний у свiтовому мистецтвi настрiй його творiв. Читати Олеся Гончара - це означає передусiм думати про головнi досягнення й суперечностi XX столiття, про головнi етапи в життi украïнського народу, про магiстраль новоï iсторiï. Концепцiя людини в Олеся Гончара будується насамперед на утвердженнi людськоï мислительськоï функцiï. Майже в кожному своєму героєвi Олесь Гончар шукає хисту фiлософського, кожний Гончарiв персонаж умiє оцiнювати минувшину i майбутнiсть. Бути потрiбним однiй людинi й бути потрiбним людству - це не завжди одне й те ж саме. Шура Ясногорська пише про Брянського: "I тiльки велич того, за що вiн загинув i за що готова загинути я, дає менi сил i вiдчуття щастя навiть у найтяжчу мить. Бо хiба щастя це тiльки смiх, i насолода, i ласка? Так уявляти його можуть лише вузькi люди, якi нiколи не були бiйцями i не мали свого полку i свого прапора". Усвiдомлення потрiбностi свого життя в глобальному планi, а поряд з цим усвiдомлювання взагалi сенсу людського життя 
 - ось що властиве героям Олеся Гончара. Олесь Гончар почав свiй лiричний епос про нову людину XX столiття романом, де мотив самопожертви мав якнайширше звучання: життя i смерть в iм'я добра всього людства. Письменник пiсля "Прапороносцiв", "Перекопу", "Людини i зброï" перейшов до творiв "Тронка", "Циклоп", "Бригантина", "Берег любовi", в яких вiдбито не менш героïчне начало, нiж у попереднiх творах. Вони є закономiрним розширенням основоположноï iдеï "Прапороносцiв". Сучасна свiтова лiтература знає чимало прикладiв того, коли письменник, добре змалювавши воєннi дiяння своïх героïв, зазнав краху, малюючи ïх мирне життя. Наприклад, Бранко Копич у романi "Восьмий наступ" показує, що його героï, несхитнi югославськi партизани, витримали сiм натискiв гiтлерiвських дивiзiй, але не витримують восьмого - мiщан i бюрократiв. Героï ж О. Гончара - не кар'єристи i легкодухi курортники. У кожному творi Олеся Гончара можна знайти поєднання трагiчного i людяного. I хоч вiн зображує взаємодiю життя i смертi, немає в ньому жодноï ноти приреченостi. Його фiлософiя людяностi заклична i свiтла. Вона вiщує перемогу добра i щастя.

URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/TVIR/GONCHAR/gonchar201.dhtml