КГБ: Киевская городская библиотека URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/TVIR/KOLOMIEC/kolomiec1.dhtml Взаємини мIж батьками I дIтьми у п'єсI ЇДикий Ангел - Олексiя Коломiйця. П'єса ЇДикий Ангел - ( ЇПовiсть про сiм'ю Ї) пронизана iдеєю утвердження високих моральних принципiв, створення життєстiйкоï сiм'ï як найголовнiшоï пiдвалини нашоï держави. ЇДиким Ангелом - назвав драматург головного героя п'єси. I справдi, старий робiтник Платон Ангел за деякими мiрками - людина дивна. Своïх дорослих уже дiтей тримає пiд суворим батькiвським контролем. Коли ж молодший син - студент Павло - несподiвано привiв до хати молоденьку дружину, не одержавши батькiвського благословення на одруження, Платон мовчки склав його чемодан i рiшуче виставив за дверi. За зовнiшньою скупiстю i домашнього тиранiєю головного героя проглядає висока вимогливiсть до себе i своïх дiтей. Виша мета Платона Ангела - Їжити як слiд Ї. Це означає насамперед навести лад у Їсвоïй державi Ї, тобто сiм'ï. Своïх дiтей Ангел виховав у дусi любовi до працi, вони розумiють роботу як доконечну необхiднiсть, як передумову ïхнього пристойного буття на землi, як посильний внесок у духовний i матерiальний розвиток суспiльства. Дiти не вiдкидають тоï традицiï, яку батько утвердив у родинi: вони вiддають свiй заробiток за мiсяць батьковi, який ретельно все занотовує до записника, Платон Микитович не привласнює заробiтку дiтей, вiн тiльки розумно регулює витрати: ЇТут жив, тут одягався, харчувався - i грошi докупи. Всi на одних правах Ї. Батько також стимулює пiдробiток дiтей - на всiлякi непередбаченi витрати. Це ïх дисциплiнує, спонукає до рацiонального розподiлу коштiв, дає можливiсть стабiльно, нормально жити. Коли б хто з дiтей сфальшивив, вiн одразу б такого з дому вигнав. Для дiтей стали непорушним законом слова: ЇУ всьому, у малому й великому, єдиний порадник правда! - Правда у словах i дiях Платона Микитовича асоцiюється з виявом найвищого благородства, добродiйства. Дружина Платона Микитовича Уляна дiє заодно з чоловiком у вихованнi дiтей, хоча в принципових питаннях гору бере його думка. Батькова наука не пiшла намарне старшому синовi Петровi. Вiн такий же чесний, дбайливий, працьовитий. Незважаючи на те, що Петро уже вибився у високе начальство, вiн переконується у батьковiй правотi. Коли Платон Микито-вич довiдався, що Петро готовий погодитися на спорудження житлового будинку в екологiчно невдалому мiсцi, його неприємно вразила подiбнiсть сина до тимчасових правителiв, що нагадують перекотиполе. Батько домiгся, щоб Петро обiйняв iншу посаду - рядового iнженера: ЇКожного мушу бачити i за кожним наглядати. Споконвiкiв так велено батькам! Ї. У Платона Ангела четверо дiтей, i вiн усiх до пуття довiв, усiх навчив по-людському чесно жити. Тому вiн має повне право кинути у вiчi Крячковi, син якого став покручем, суворi, безжальнi слова: ЇЗлодiй твiй син... Не працює, а ïсть - значить злодiй! Не заробив, а тринькає - злодiй Ї. Чесними i порядними людьми постають у п'єсi дiти Платона i Уляни Ангелiв: працьовита, гостра на язик Таня, наймолодший у родинi Павлик, Федiр, що працює на заводi. Усе своє великотрудне життя Платон Ангел щоденно дбав, щоб виховати ïх такими, якими ïх сприймає читач i глядач п'єси. I вiн цього домiгся завдяки своïм переконанням господаря i патрiота рiдноï землi, великiй вiдповi-дальностi громадянина, обов'язкам чоловiка i батька. URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/TVIR/KOLOMIEC/kolomiec1.dhtml