КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/BEZPEKA_ZHITTYEDIALNOSTI/filosofski_rozdumi_pro_roli_ridnoi_movi_po_virshi.dhtml

	ФIлософськI роздуми про ролI рIдноÏ мови по вIршI Наша мова Наша мова схожа на вiнок iз квiтiв, якi увiбрали в себе всi кольори веселки. У ньому переплелися й велична iсторiя нацiй, i волелюбне прагнення до щасливого майбутнього, i лiрична духовнiсть, i патрiотична незламнiсть, i бiль втрат, i зльоти. Життя й серце нацiй вiдбилися в нашiй мовi, що по красi своєï визнаний одним з найбагатших, милозвучних вмире. Тому не дивно, що Василь Голобородько, поет гармонiï й взаєморозумiння, зрiвняв украïнську мову з Пiсень, вклавши глибинний фiлософський змiст у це порiвняння. Нас навiть не дивує те, що пiсня у поета — поняття власне, котре пишеться iз заголовноï букви. Пiсня у вiршi Голобородько — це життя, iсторiя, вiдбите в душi кожного украïнця. Саме тому ми пiсенними словами з побратимами в суспiльствi розмовляємо — словами, породженими величчю нацiональноï iсторiï, багатовiковою шляхом випробувань
 Цей шлях навчив наш народ зброєю слова говорити з недругами, виховав мудрiсть мовчання, коли слова — не потрiбнi, тому що говорить душу. Ïх неважко почути, тому що кожне слово нашоï мови записано в Лiтописi. I знову нас вражає, начебто вiдкриття, узагальнення-символ поета: Лiтопис — як сива iсторiя, де слова вже мовчать, але надихають на Пiсню сьогодення. Так i злилися у вiршi В. Голобородько Наша мова слова Пiснi зi словами Лiтопису, щоб короткими рядками розкрити неосяжну й безцiнну роль рiдноï мови в життi кожного людини


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/BEZPEKA_ZHITTYEDIALNOSTI/filosofski_rozdumi_pro_roli_ridnoi_movi_po_virshi.dhtml