КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/BIOLOGIA/korotkiy_perekaz_romanu_grina_pochesniy_konsul.dhtml

	Короткий переказ роману ГрIна Почесний консул Дiя вiдбувається в маленькому аргентинському мiстечку на границi з Парагваєм наприкiнцi 1960-х — початку 1970-х рр. Головний герой — лiкар Эдуардс Пларр, полiтичний емiгрант iз Парагваю, звiдки виïхав з матiр'ю чотирнадцятилiтнiм пiдлiтком. Його батько, по походженню англiєць, борець проти режиму Генерала (мається на увазi диктатор Стреснер), залишився в Парагваю, i герой нiчого не знає про його долю: чи вбитий вiн, чи вмер вiд хвороби або став полiтичним укладеним
 Сам доктор Пларр учився в Буенос-Айресi, але переïхав у це пiвнiчне мiстечко, де було легше одержати лiкарську практику, де були живi спогади про батька, з яким вiн багато рокiв тому розстався на тiм бережу Парани й де вiн був подалi вiд матерi, обмеженоï мiщанки, для якоï головний сенс життя складався в поïданнi незлiченних тiстечок. Мати доктора живе в столицi, i вiн раз у три мiсяцi вiдвiдує ïï.
 Крiм доктора в мiстечку живуть ще два англiйцi — викладач англiйськоï мови доктор Хэмфрис i почесний консул Чарли Фортнум. У коло спiлкування головного героя входить i письменник Хорхе Хулио Сааведра, що пише довгi, нуднi романи, сповненi духу machismo (культ чоловiчоï сили й доблестi), невiд'ємноï риси латиноамериканцiв
 У цей день докторовi не хочеться вертатися додому — вiн боïться, що подзвонить Клара, дружина Чарли Фортнума, що давно складається з ним у любовному зв'язку й чекає вiд нього дитини. Сам почесний консул запрошений на обiд до губернатора, щоб бути перекладачем у почесного гостя — американського посла. Доктор не хоче з нею зустрiчатися, тому що побоюється, що Фортнум занадто рано повернеться додому й застане ïх на мiсцi злочину. Повечерявши з Хэмфрисом i зiгравши двi партiï в шахи, доктор ïде домийся
 О другiй годинi ночi його будить телефон — дзвонять пiдпiльники, що переправилися з Парагваю, що вирiшили захопити американського посла, щоб обмiняти його на полiтичних ув'язнених. Серед революцiонерiв — два однокласники доктора, яким вiн по дружбi подав вiдомостi про мiсцезнаходження посла. Вони просять його термiново приïхати, тому що заручник при смертi. Доктори мучать дурнi передчуття
 Його привозять у бiдонвiль, квартал бiдноти, де нiколи не просихає бруд, немає питноï води i яких би те не було зручностей i бiгають рахитичние, хворi вiд недоïдання дiти. Заручника тримають в однiй з хатин. Вiн без свiдомостi вiд передозування снотворного. Увiйшовши до хворого, доктор довiдається в ньому почесного консула Чарли Фортнума, якого захопили замiсть посла. Опам'ятавшись, Фортнум теж довiдається доктора. Пларр радить його вiдпустити, але його друзi:
 колишнiй священик Леон Ривас i Акуино Рибера — бояться ослухатися керiвника групи Ель Тигрi. До того ж вони сподiваються в обмiн на життя Фортнума зажадати звiльнення десяти полiтв'язнiв, у тому числi батька доктори (за американського посла вони збиралися просити двадцять). Марне Пларр намагається довести, що почесний консул занадто дрiбна сошка, щоб заради нього американцi стали сваритися Сгенералом.
 Доктор Пларр згадує, як вiн познайомився з Фортнумом. Якось через кiлька тижнiв пiсля його приïзду з Буенос-Айреса доктор проходив повз Iталiйський клуб — невеликого ресторанчика, де кухар-угорець умiв готовити тiльки гуляш, — i його окликнув доктор Хэмфрис. Йому потрiбна була допомога, щоб вiдвезти в устiлку п'яного Фортнума додому. Спочатку Фортнум рвався в публiчний будинок, але потiм погодився, щоб доктор вiдвiз його в консульство, i по дорозi бовтав усяку дурницю, розповiдаючи, зокрема, як один раз вивiсив британський прапор нагору ногами, а Хэмфрис донiс на нього пословi. У доктора вiд цiєï зустрiчi залишився неприємний осад
 Мiсяця через два докторiв знадобилося завiрити деякi документи, i вiн вiдправився в консульство. Фортнум його не довiдався, за документи взяв тисячу песо без розписки й розповiв, що був колись одружений, але дружину не любив, хоча мрiяв мати дiтей; що батько його був тиран; що як дипломат має право раз у два роки виписувати через границю машину, яку можна вигiдно продати… Доктор прописує йому лiки вiд тиску й радить кинути питися
 Через два роки доктор нарештi наважується вiдвiдати заклад сеньйори Санчес. Приходить вiн туди в супроводi Сааведри, що пiсля марних спроб пояснити щось докторовi щодо принципiв своєï творчостi йде з однiєï з дiвиць. Увага ж доктора залучає дiвчина з родимкою на чолi, що тiльки що проводила клiєнта, але поки доктор бореться з почуттям бридливостi, вона йде з новим вiдвiдувачем. Коли доктор приблизно через рiк знову навiдується туди, дiвчини з родимкою вже немає. Випадково в посольствi Пларр довiдається, що Фортнум женився, i коли той викликає доктора до себе в маєток, щоб оглянути захворiлу дружину, Пларр довiдається в нiй дiвчину з родимкою. Фортнум дуже дорожить Кларою, хоче зробити ïï щасливоï. Вертаючись вiд консула, Пларр невiдступно думає оней.
 Вони зустрiчаються в майстернi фотографа Грубера, i доктор купує ïй дорогi окуляри. Пiсля цього вiн запрошує ïï до себе, i вони стають коханцями
 …Ранком пiсля викрадення доктор ïде вiдвiдати Клару в маєток Фортнума, Там вiн зустрiчає начальника полiцiï полковника Переса, У вiдповiдь на питання полковника доктор так невмiло бреше, що ризикує викликати на себе пiдозри. Полiцейський догадується, що Фортнума викрали по помилцi
 Пiзнiше доктор згадує свою першу зустрiч iз однокласниками, що стали борцями з парагвайським режимом. Акуино розповiдав про катування, якi йому довелося перенести, — на правiй руцi в нього бракує трьох пальцiв. Пiдпiльникам удалося вiдбити Акуино, коли його перевозили з однiєï полiцейськоï дiлянки в iншiй. Доктор погодився ïм допомогти в надiï довiдатися що-небудь про батька
 Придя в себе, Чарли Фортнум намагається довiдатися, що його чекає. Вiдчувши в Леоновi священика, вiн пробує його розжалобити, але марне. Отчаявшись умовити викрадачiв його вiдпустити, Чарли Фортнум намагається бiгти, але Акуино ранить його влодижку.
 Тим часом Пларр просить британського посла, щоб той сприяв звiльненню Фортнума, але посол давно мрiє позбутися вiд почесного консула й лише радить докторовi вiд iменi
 Англiйського клубу ïхнього мiста звернутися в провiднi газети Англiï й США. Полковник Перес скептично дивиться на цю витiвку: тiльки що вiд бомби терориста вибухнув лiтак, загинули сто шiстдесят чоловiк, так хто ж пiсля цього стане турбуватися про якiмсь Чарли Фортнуме?
 Пларр намагається переконати Сааведру й Хэмфриса пiдписати його телеграму, але обоє вiдмовляються, Сааведра, що одержав недавно недоброзичливе вiдкликання в пресi, бажає залучити до себе увага громадськостi й пропонує себе як заручник замiсть Фортнума. Iз цiєю новиною Пларр i виходить на центральнi газети
 Повернувшись додому, вiн застає в себе Клару, але ïï визнання в любовi перериває прихiд полковника Переса. Пiд час його вiдвiдування дзвонить Леон, i докторовi доводиться на ходу придумувати пояснення. Полковник говорить, що з погляду здорового глузду нелогiчно рятувати такого старого, яким є батько доктора, i натякає, що, висуваючи вимогу про його звiльнення, викрадачi платять докторовi за якусь допомогу. Його цiкавить i те, яким образом викрадачi могли довiдатися програму перебування американського посла в ïхньому мiстечку. Втiм, з'ясувавши, що Клара тут, у доктора, полковник витлумачує його дiï на свiй лад. Тiльки перед самим вiдходом вiн повiдомляє, що насправдi батько доктори вбитий при спробi до втечi, що почав разом Сакуино.
 Коли знову дзвонить Леон, доктор у чоло запитує його про батька, i той зiзнається, що вiн загинув. Проте доктор погоджується приïхати й зробити Фортнуму перев'язку, але його теж залишають заручником. Обстановка розжарюється — речення Сааведри нiхто не сприйняв серйозно; британський уряд поспiшило откреститься вiд Фортнума, заявивши, що вiн не член дипломатичного корпуса; у Диего, одного з революцiонерiв, здали нерви, вiн спробував бiгти й був застрелений полiцiєю; бiдонвiль облiтав полiцейський вертолiт… Пларр пояснює Леоновi, що ïхня витiвка провалилася
 Леон збирається вбити Фортнума, iнакше захоплення заручникiв бiльше нiколи нi на кого не подiє, але поки вони ведуть нескiнченнi дискусiï, у дворi лунає посилений динамiками голос полковника Переса. Вiн пропонує здатися. Першим повинен вийти консул, за ним по черзi всi iншi; кожного, хто вийде першим, крiм консула, чекає смерть. Викрадачi знову починають сперечатися, а Пларр iде до Фортнуму й раптом довiдається, що той чув, як вiн говорив про свiй зв'язок iз Кларою. У цей драматичний момент Пларр усвiдомить, що не вмiє любити й що жалюгiдний п'яничка Фортнум у цьому змiстi вище його. Не бажаючи, щоб Фортнума вбивали, вiн у надiï переговорити з Пересем виходить iз будинку, але його смертельно ранять. У результатi полiцейськоï акцiï гинуть всi, i лише Фортнум залишається вживих.
 На похоронах Пларра Перес говорить, що доктори вбили революцiонери. Фортнум намагається довести, що ця справа рук полiцiï, але його нiхто не хоче слухати. Представник посольства повiдомляє Фортнуму, що його вiдправляють у вiдставку, хоча й обiцяють нагородити Але найбiльше Фортнума бiсить байдужiсть Клари: йому важко зрозумiти, чому вона не переживає смерть коханця. I раптом вiн бачить ïï сльози. Це прояв почуття, нехай навiть до iншого чоловiка, будить у ньому нiжнiсть до неï й до дитини, який вiн любить, незважаючи нi на що
 Е. Б. Туева
 Джерело: Всi шедеври свiтовоï лiтератури в короткому викладi. Сюжети й характери. Закордонна лiтература XX столiття. М.: Олiмп; ТОВ Видавництво ACT.


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/BIOLOGIA/korotkiy_perekaz_romanu_grina_pochesniy_konsul.dhtml