КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/BIOLOGIA/misce_i_i_mechnikova_u_svitoviy_nauci.dhtml

	МIсце И. И. Мечникова у свIтовIй науцI Знаменитий учений Iлля Iллiч Мечников вiдомий в усьому свiтi завдяки своïм видатним науковим вiдкриттям. Вiн заклав основи рiшення багатьох найважливiших проблем бiологiï. Його дослiдження стосуються не тiльки бiологiï, але дуже багатьох наук. Iм'я Iллi Iллiча Мечникова, оповiдання про його науковi працi можна виявити зараз практично в будь-якiй книзi по мiкробiологiï, ембрiологiï або еволюцiйному навчанню. Його знає не тiльки кожний лiкар i бiолог, але й кожна культурна людина. Здатностi Мечникова до наукових дослiджень дуже рано дали про себе знати. Уже у вiсiм рокiв хлопчик мрiяв стати вченим i читав лекцiï на науковi теми iншим дiтям. У настiльки ранньому вiцi в ньому виявилася любов до ботанiки. Пiд керiвництвом учителя свого брата вiн iз захопленням вивчав рослини й склав гербарiй
 Маленький Iлля захоплювався читанням книг по природознавству, незважаючи на те, що багато чого вiн тодi не розумiв. Вiн став вiдвiдувати лекцiï в унiверситетi ще будучи учнем VI класу Харкiвськоï гiмназiï
 Дуже рано почалася й творча дiяльнiсть Iллi Iллiча. В 18 рокiв вiн написав рецензiю на знамениту книгу Дарвiна Походження видiв, що дивувала своєю глибиною думки й зрiлiстю. Йому було всього 19 рокiв, коли вiн за два роки закiнчив природне вiддiлення фiзико- математичного факультету Харкiвського унiверситету
 По закiнченнi унiверситету Мечников виïхав за кордон. Спочатку вiн поïхав у Нiмеччину, де займався науковими дослiдженнями, а пiсля вивчав морських тварин в Iталiï. Вiн знайшов багатий матерiал для наукових спостережень на берегах Середземного моря: медузи, губки, иглокожие, молюски й iн. Дослiдивши багату фауну Середземномор'я, молодий учений дiйшов висновку . ч те зародкове (ембрiональне) розвиток безхребетних тварин пiдкоряється тим же законам, що й розвиток вищих хребетних тварин. Як у хребетних, так i в безхребетних розвиток зародка походить iз яйця з утворенням трьох зародкових листкiв. Кожний листок служить джерелом певних органiв i тканин
 У цей час у Неаполе жив i працював iнший видатний росiянин учений — А.О. Ковалевский. Мечникова й Ковалевского поєднували ïх загальнi науковi iнтереси й переконання, завдяки чому вони стали бiльшими друзями. У результатi ïх спiльних наукових дослiджень з'явилася нова галузь бiологiï — еволюцiйна ембрiологiя. У роботах цих двох чудових росiйських бiологiв одержало важливе пiдтвердження навчання Дарвiна про єднiсть усього тваринного миру
 Результатом закордонних дослiджень Iллi Iллiча стали кiлька наукових робiт iз зоологiï й дисертацiя, що вiн захистив, по поверненню в Росiю в Петербурзькому унiверситетi, в 1867 р. Йому була присуджена вчений ступiнь магiстра за цю роботу. Через усього лише один рiк Мечников став доцентом Петербурзького унiверситету, а також доктором зоологiï. В 1870 р. його обрали професором зоологiï й порiвняльноï анатомiï Новоросiйського унiверситету (в Одесi). На той момент йому було 25 рокiв
 Будучи вiдмiнним лектором, незвичайно живою, захопленою натурою, И. И. Мечников умiв зацiкавити своïх слухачiв i прищепити ïм бажання займатися щирою наукою. Студенти полюбили молодого талановитого професора. Крiм того, Iлля Iллiч постiйно боровся iз царськими чиновниками, що цiнували професорiв за вiдданiсть уряду, а не за науковi заслуги й стремившимися придушити будь-яку вiльну думку. Допомагали йому в цьому його унiверситетськi товаришi А. О. Ковалевский i знаменитий фiзiолог И. М. Сєченов. У зв'язку iз цим Мечников став ворогом реакцiйного режиму й потрапив пiд нагляд царськоï охранки. Однак сам вiн уважав себе винятково прихильником вiльноï науки й нiколи не займався полiтичною дiяльнiстю
 Пiсля замаху на царя Олександра II обстановка погiршилася. В унiверситетi стали переслiдувати передових професорiв i розправлятися зi студентами. В 1882 р. у знак протесту Iлля Iллiч покинув унiверситет, тому що не мiг бiльше працювати в такiй обстановцi. Але вiн не кидав наукову працю й продовжував вести неï на власнi грошi в маленькiй домашнiй лабораторiï
 У цей час Iлля Iллiч зацiкавився бактерiологiєю й медициною. Разом зi своïм учнем Н. Ф. Гамалеей Мечников в 1883 р. почав вивчати заразнi хвороби свiйських тварина й людини. Вiн дослiджував чуму рогатоï худоби, туберкульоз, намагався знайти засiб для боротьби зi шкiдниками сiльського господарства У тому ж роцi вiдбувся з'ïзд росiйських натуралiстiв i лiкарiв, на якому Iлля Iллiч вимовив дуже вiдоме мовлення Про цiлющi сили органiзму. У цiй доповiдi вiн розповiв про своï поданнях про явище iмунiтету, тобто несприйнятливостi органiзму до заразних хвороб. Ця теорiя, називана фагоцитарною теорiєю iмунiтету, з'явилася на свiтло завдяки довгим i кропiтким спостереженням ученого за внутрiшньоклiтинним травленням у рiзних видiв морських тварин. У ïхньому тiлi перебувають особливi, блукаючi клiтки, нейтралiзують всi стороннi предмети й хвороботворнi мiкроби. Цим блукаючим клiткам Мечников дав спецiальну назву фагоцити, тобто клiтки- пожирателi. У тiлi людини функцiï фагоцитiв виконують безбарвнi кров'янi тiльця, або лейкоцити. Ґрунтуючись на цьому вiдкриттi, Мечников створив теорiю запалення як захисноï реакцiï органiзму в боротьбi iз хворобою
 Спершу багато вчених зустрiли фагоцитарну теорiю в багнети. Однак Мечников не здавався й продовжував працювати в даному напрямку. За цю завзятiсть вiн був вознагражден визнанням своєï iдеï у всiм свiтi
 Книга Несприйнятливiсть в iнфекцiйних хворобах, що вiн видав в 1901 р. i в цей час уважається настiльною книгою всiх учених, що вивчають мир хвороботворних мiкробiв. За роботи в областi iмунiтету в 1908 р. И. И. Мечников був визнаний гiдним Нобелiвськоï премiï
 Улiтку 1886 р. в Одесi початку працювати створена И. И. Мечниковим i його учнем Н. Ф. Гамалеей перша росiйська бактерiологiчна станцiя. Це подiя, безсумнiвно, є одним з найважливiших в iсторiï росiйськоï медицини. Завдяки цiй станцiï в Росiï вперше були органiзованi щеплення проти сказу. При цьому використовувався метод, запропонований французьким ученим Л. Пастером
 Однак росiйський уряд не оцiнило корисностi новоï науковоï установи. Царськi чиновники вкупi з реакцiйно настроєними лiкарями вороже поставилися до бактерiологiчноï станцiï. Мечникова, його учнiв i послiдовникiв обвинувачували у всiх смертних грiхах. У результатi Мечникову нiчого не залишалося, крiм як покинути батькiвщину, що й трапилося в 1888 г
 Вiн переïхав жити в Париж i влаштувався на роботу в iнститутi за запрошенням видатного французького вченого Луи Пастера. И. И. Мечников не втрачав зв'язки з росiйською наукою. Кращi росiяни вченi-бактерiологи вчилися в нього. Ïм створена найбiльша наукова школа мiкробiологiв у Росiï. Серед його учнiв були Д. К. Заболотний, Л. А. Тарасевич , Н. Ф. Гамалея й iншi видатнi вченi
 Спiвробiтники Пастеровского iнституту називали Iллю Iллiча батько Мечников за величезнi знання й чуйне, чуйне серце. Мечников любив дiтей, i вони вiдповiдали йому тим же: дiтлахи всiх сусiднiх кварталiв були його бiльшими друзями. Виняткова доброта й сердечнiсть Iллi Iллiча залучали до нього не тiльки близьких i друзiв, але й усiх, хто з ним зiштовхувався
 Мечников був настiльки вiдданий науцi, що найчастiше готово був вiддати життя за неï. Двiчi Мечников iшов на смертельний ризик, щоб переконатися в точностi своïх наукових прогнозiв. Один раз вiн спецiально заразив себе поворотним тифом, увiвши у свiй органiзм кров хворого. Вiн переконався, що зараження вiдбувається через кров, перехворiвши важкою формою поворотного тифу. Вiн на собi хотiв перевiрити дiю мiкробiв холери й для цього заражав ними
 Мечников завжди вiрив у силу науки й свiтле майбутнє людства. Одна з його книг називаються Етюди оптимiзму
 Питання продовження людського життя — один iз самих значимих для нього. На думку Мечникова людина повинен жити 100-120 рокiв, а передчасну старiсть вiн уважав просто вилiковною хворобою. Мечников уважав, що причиною передчасноï старостi є постiйне отруєння органiзму отрутами гнильних бактерiй, що населяють товстий кишечник людини. Тому вiн рекомендував уживати в якостi ïжу кисле молоко, як продукт, здатний знизити процеси гниття в кишечнику. Це пояснюється тим, що молочнокислi бактерiï створюють у кишечнику кисле середовище, несприятливу для гнильних бактерiй
 И.И. Мечников помер 15 липня 1916 р. у Парижу. Сучасна наука внесла виправлення й доповнення в науковi положення, висунутi Мечниковим, але основнi його iдеï й працi ввiйшли в золотий фонд бiологiï й медицини Послiдовник Мечникова радянський мiкробiолог Н. Ф. Гамалея так сказав про значення робiт Мечникова: Пройдуть десятки рокiв, людство навчиться перемагати рак, витiвку й багато iншi невилiковнi зараз хвороб, i люди завжди будуть iз вдячнiстю згадувати свiтле iм'я великого росiйського натуралiста И. И. Мечникова, що поклав блискучий початок справi боротьби за здоров'я людини
 План
 Дитинство майбутнього вченого;Початок наукових дослiджень;Дослiдження за кордоном;Мечников i царська влада;Вивчення бактерiй;Нобелiвська премiя;Робота в Парижу;И.И. Мечников у боротьбi за здоров'я людини;Загибель великого дослiдника;Цiннiсть праць Мечникова


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/BIOLOGIA/misce_i_i_mechnikova_u_svitoviy_nauci.dhtml