КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/BIOLOGIA/perekaz_romanu_rene_lesaja_kulgaviy_bis.dhtml

	Переказ роману Рене Лесажа Кульгавий бIс Вам вiдомо, що ви спите iз учорашнього ранку? — входячи в кiмнату до студента доновi Клеофасу, запитав один з його приятелiв. Клеофас вiдкрив ока, i першою його думкою було, що разючi пригоди, якi вiн пережив минулоï вночi, не бiльш нiж сон. Однак дуже незабаром вiн переконався, що случившееся з ним — реальнiсть, i вiн дiйсно провiв трохи самих незвичайних у своєму життi годин у компанiï Кульгавого бiса
 Знайомство ж ïх вiдбулося в такий спосiб. Пiд час побачення з подружкою дон Клеофас виявився захопленим чотирма шибениками. Вони грозили вбити його, якщо вiн не жениться на дамi, з якоï його застали. Однак у студента не було нi найменшого намiру одружуватися з даною красунею, i вiн лише проводив з нею час до взаємного задоволення. Вiн хоробро захищався, однак, коли в нього вибили з рук шпагу, змушений був бiгти прямо по дахах будинкiв. У темрявi вiн помiтив свiтло, направився туди й, прослизнувши в слуховое вiконце, сховався в чиïйсь кiмнатцi на горищi. Коли вiн оглянувся, то виявив, що швидше за все перебуває в лабораторiï якогось астролога, — про це говорила висяча мiдна лампа, книга й папери на столi, а також компас, глобус, колби й квадранти
 У цю хвилину студент почув протяжливий подих, що незабаром повторився. З'ясувалося, що в однiй з колб укладений якийсь дух, точнiше бiс, як той сам роз'яснив здивованому Клеофасу. Бiс розповiв, що вчений чарiвник силою своєï магiï вже пiвроку тримає його взапертi, i попросив про допомогу. На питання Клеофаса, до якоï категорiï чортiв вiн належить, пiшов горду вiдповiдь: Я влаштовую забавнi шлюби — з'єдную старикашек з неповнолiтнiми, панiв — зi служницями, безприданниць — з нiжними коханцями, у яких немає нi гроша за душею. Це я ввiв у мир розкiш, розпуста, азартнi iгри й хiмiю. Я винахiдник каруселей, танцiв, музики, комедiï й всiх новiтнiх французьких мод. Словом, я Асмодей, по прозванню Кульгавий бiс.
 Хоробрий юнак, уражений подiбною зустрiччю, поставився до нового знайомого з усiєю шанобливiстю й незабаром випустив його зi склянки. Перед ним став кульгавий виродок у тюрбанi з пiр'ям i в одязi з бiлого атласу. Плащ його був розписаний численними фривольними сценами, вiдтворюючи те, що робиться на свiтi по вселянню Асмодея.
 Вдячний своєму рятiвниковi, бiс захопив його за собою з тiсноï кiмнати, i незабаром вони виявилися на вершинi вежi, звiдки вiдкривався вид на весь Мадрид. Асмодей пояснив своєму супутнику, що має намiр показати йому, що робиться в мiстi, i що силою диявольськоï могутностi вiн пiднiме всi дахи. Дiйсно, одним рухом руки бiс немов знiс даху iз всiх будинкiв, i, незважаючи на нiчну iмлу, студентовi стало все, що вiдбувалося усерединi будинкiв i палацiв. Незлiченна кiлькiсть картин життя вiдкрилося йому, а його провiдник пояснював деталi або звертав його увагу на найбiльш дивнi приклади людських iсторiй. Слiпуча по своïй строкатостi картина вдач i страстей, що спостерiгав студент у цю нiч, зробила його мудрiше й досвiдченiше на тисячу рокiв. Йому вiдкрилися таємнi пружини, якими визначалися повороти доль, таємнi пороки, забороннi потяги, схованi спонукання. Самi iнтимнi подробицi, самi потаєнi думки стали перед Клеофасом як на долонi за допомогою його гiда. Глузливий, скептичний i в той же час поблажливий до людських слабостей, бiс виявився прекрасним коментатором до сцен величезноï людськоï комедiï, що вiн показував юнаковi в цю нiч А почав вiн з того, що помстився тiй самiй доньï, у якоï студент був так раптово наздоженуть бандитами. Асмодей завiрив Клеофаса, що красуня сама пiдбудувала цей напад, тому що задумала женити студента на собi. Клеофас побачив, що тепер крутiйка сидить за столом разом з тими самими типами, якi гналися за ним i яким вона сама приховала у своєму будинку, i поïдає разом з ними прислане ïм багате частування. Збурюванню його не було межi, однак незабаром його лють змiнилася смiхом. Асмодей вселив бенкетуючу вiдразу друг до друга, мiж ними зав'язалася кривава бiйка, сусiди викликали полiцiю, i от уже двоє вцiлiлих забiяк разом з господаркою будинку виявилися за ґратами…
 Це один з багатьох прикладiв того, як за мнимою благопристойнiстю оголювалася в ту нiч вiдразлива життєва правда, як злiтав покрив лицемiрства з людських учинкiв, а трагедiï оберталися комедiями. Бiс терпляче пояснював Клеофасу, що в красунi, що його захоплює, накладнi волосся й вставнi зуби. Що троє молодих людей, зi скорботним видом сидячi в постелi вмираючого, — племiнники, якi не дочекаються смертi заможного дядька. Що вельможа, що перед сном перечитує записку вiд коханоï, не вiдає про те, що ця особа розорила його. Що iнший знатний пан, що хвилюється iз приводу пологiв свiй дорогоцiнний чоловiк i жiнка, не пiдозрює, що зобов'язано цiєю подiєю своєму слузi. Двом спостерiгачам вiдкрилися нiчнi тривоги неспокiйноï совiстi, таємнi побачення закоханих, злочину, пастки й обмани. Пороки, якi звичайно маскуються й iдуть у тiнь, немов ожили перед очами завороженого Клеофаса, i вiн уразився, як владнi над людськими долями ревнощi й пиха, користь i азарт, скнарiсть i марнославство
 По сутi весь роман — це нiчна розмова студента й Асмодея, по ходу якого нам розповiдається маса iсторiй, те немудрих, те химерно- неймовiрних. Часто це iсторiï закоханих, яким не дають з'єднатися те жорстокiсть i пiдозрiлiсть батькiв, то нерiвнiсть походження. Одна з таких iсторiй, на щастя, закiнчується щасливим весiллям, але багато хто iншi сумнi
 У першому випадку граф закохався в дочку простого дворянина й, не маючи намiр на нiй женитися, поставив метою зробити дiвчину своєю коханкою. За допомогою неправди й хитроумнейших вивертiв вiн переконав дiвчину у своïй любовi, домiгся ïï прихильностi й став по шовковим сходам проникати в ïï спальню. У цьому допомагала пiдкуплена ïм дуенья, що батько спецiально приставив до дочки, щоб стежити за ïï моральнiстю. Один раз таємний роман був виявлений батьком. Той хотiв убити графа, а дочка визначити в монастир. Однак, як уже було сказано, розв'язка iсторiï виявилася щасливою. Граф перейнявся горем ображеноï ïм дiвчини, зробив ïй речення й вiдновив сiмейну честь. Мало того, вiн вiддав у дружин братовi своєï нареченоï власну сестру, вирiшивши, що любов важливiше титулiв
 Але подiбна гармонiя сердець — рiдкiсть. Зовсiм не завжди порок виявляється осоромлений, а чеснота нагороджена. Трагiчно завершилася, наприклад, iсторiя прекрасноï доньï Теодори — але ж саме в цьому випадку вiдносини трьох героïв виявили зразок великодушностi, шляхетностi й здатностi до самопожертви в iм'я дружби! Донью Теодоровi однаково жагуче любили двоє вiдданих друзiв. Вона ж вiдповiла взаємнiстю одному з них. Спочатку ïï обранець хотiв вийти, щоб не бути суперником товаришевi, потiм друг умовив його не вiдмовлятися вiд щастя. Дена Теодора, однак, на той час виявилася викрадена третьою людиною, що сам незабаром був убитий у сутичцi з розбiйниками. Пiсля запаморочливих пригод, полону, втечi, погонi й щасливого порятунку закоханi, нарештi, з'єдналися й одружилися. Щастю ïх не було границь. Однак серед цього блаженства виявив себе фатальний випадок: пiд час полювання дон Хуан упав з коня, важко поранив голову й умер. Дена Теодора i є та дама, що, як бачите, у розпачi б'ється на руках двох жiнок: iмовiрно, незабаром i вона пiде за своïм чоловiком, — незворушно уклав бiс
 Яка ж вона, людська природа ? Чого в нiй бiльше — дрiб'язковостi або величi, низькостi або шляхетностi? Намагаючись розiбратися в цьому, допитливий студент невтомно випливав за своïм моторним провiдником. Вони заглядали в тюремнi камери, розглядали колони возвращающихся додому полонених, проникали в таємницi сновидiнь, i навiть зводи гробниць не служили ïм перешкодою. Вони обговорювали причини божевiлля тих, хто укладений у вдома божевiльних, а також тих дивакiв, якi одержимi манiями, хоча й ведуть звичайний на вид спосiб життя. Хто з них був рабом своєï скнаростi, хто заздростi, хто чванства, хто звички до марнотратства. Куди не подивишся, скрiзь бачиш людей з ушкодженими мозками, — справедливо помiтив бiс, продовживши, що на свiтло немов з'являються всi тi самi люди, тiльки в рiзних обличчях. Iнакше кажучи, людськi типи й пороки незвичайно живучi
 Пiд час ïхньоï подорожi по дахах вони помiтили страшну пожежу, що бушувала в одному з палацiв. Перед ним убивався й ридав хазяïн, знатний городянин, — не тому, що горiло його добро, а тому, що в будинку залишилася його єдина дочка. Клеофас єдиний раз за нiч вiддав бiсовi наказ, на який мав право як рятiвник: вiн зажадав урятувати дiвчину. Подумавши мить, Асмодей прийняв вигляд Клеофаса, ринувся у вогонь i пiд пiднесенi лементи юрби винiс байдужу дiвчину. Незабаром вона вiдкрила очi й була укладена в обiйми щасливого батька. Ïï рятiвник же непомiтно зник
 Серед iсторiй, нанизаних на єдину нитку оповiдання, вiдзначимо ще лише двi. От перша. Син сiльського шевця став фiнансистом i дуже розбагатiв. Через двадцять рокiв вiн повернувся до батькiв, дав батьковi грошей i зажадав, щоб той кинув роботу. Пройшло ще три мiсяцi. Син був здивований, коли один раз у себе в мiстi побачив батька, що заблагав: Я вмираю вiд неробства! Дозволь менi знову жити своєю працею… Другий випадок такоï. Одна нечесна людина в лiсi бачила, як чоловiк закопував пiд деревом скарб. Коли хазяïн скарбу пiшов, шахрай викопав грошi й привласнив ïх собi. Життя його пiшла досить успiшно. Але якось вiн довiдався, що хазяïн скарбу терпить нестатки й нестаток. I от перший вiдчув необоримую потребу допомагати йому. А пiд кiнець i прийшов з покаянням, зiзнавшись, що жив за його рахунок багато рокiв…
 Так, людина грiшна, слабшав, жалюгiдний, вiн раб своïх страстей i звичок. Але в той же час вiн надiлений волею творити свою долю, невiдомоï представниковi нечистоï сили. I ця воля виявляє себе навiть у примхливiй, непередбаченiй формi самого роману Кульгавий бiс. А сам бiс недовго насолоджувався на волi — незабаром чарiвник виявив його втечу й знову повернув назад. Напоследок Асмодей дав Клеофасу раду женитися на врятованiй з вогню прекрасноï Серафине. Пробудившись через добу, студент поспiшив до будинку знатного городянина й дiйсно побачив на його мiсцi попелище. Вiн довiдався також, що хазяïн усюди шукає рятiвника дочки й хоче на подяку благословити його шлюб iз Серафиной. Клеофас прийшов у цю сiм'ю й був iз захватом зустрiнутий. Вiн з першого погляду закохався в Серафину, а вона в нього. Але пiсля цього вiн прийшов до ïï батька й, потупившись, пояснив, що Серафину врятував не вiн, а чорт. Старий, однак, сказав: Ваше визнання змiцнює мене в намiрi вiддати вам мою дочку: ви ïï щирий рятiвник. Якби ви не просили Кульгавого бiса позбавити ïï вiд загрозливоï ïй смертi, вiн не став проти би ïï загибелi.
 Цi слова розсiяли всi сумнiви. I через кiлька днiв весiлля було вiдсвятковано з усiєю належному випадку пишнiстю
 В. Л. Сагалова


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/BIOLOGIA/perekaz_romanu_rene_lesaja_kulgaviy_bis.dhtml