КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/KOROTKI_ZMISTI_SHKILNIX_TVORIV/geroi_flobera_hto_voniI.dhtml

	ГероÏ Флобера — хто вони? Героï Флобера — люди, гiднi тiльки жалостi й презирства? У колишнiх письменникiв типовiсть з'являлася як згущення життя, як рiдке й виняткове сполучення в однiй особi тих властивостей, якi звичайно розсiянi в ослабленому видi серед багатьох живих людей. Герой Флобера, маленький перед особою долi й сугубо середнiй по своïх якостях, не може стати таким типом. Це не суспiльний тип, що втiлює в собi iстотну сторону життя, а лише один з багатьох людей, таких же рядових, як i ои. Тому лихвар Гобсек у Бальзака з усiєю силою втiлює в собi закон влади грошей у капiталiстичному суспiльствi, а лихвар Лере у Флобера — це просто спритний лихвар, яких багато. Однак у Флобера залишається один засiб для створення високоï типовостi. Це засiб — сатиричний гротеск. У такому гротескному планi зображений аптекар Оме, i не випадково iз всiх персонажiв Флобера саме Оме придбав загальне значення. Роль гротеску Флобер сам прекрасно усвiдомлює
 Ти говориш про гротеск, — пише вiн Луïзi Колевi, — я був подавлений ïм на похоронах панi Пуше. I подумати тiльки, що, при всiй своïй винахiдливостi, вiчно залишаєшся в дурнях, дiйснiсть завжди придушує. Я пiшов на цi похорони в надiï витончити свiй розум у тонкостях, думав знайти дрiбнi камiнчики, а замiсть цього на голову менi обрушилися цiлi брили. Гротеск оглушив мене, а патетичне iзвивалося передi мною в судорогах. Звiдси я роблю… наступний висновок: нiколи не слiд боятися перебiльшень; всi великi люди — Мiкеланджело, Рабле, Шекспiр, Мольер — були схильнi до них. Коли потрiбно зробити в Пурсоньяке промивательное, виявляється, мало принести одну клiстирну трубку, нi, треба весь театр наповнити клiстирними трубками й аптекарями. Це i є просто генiальнiсть у всiй своïй справжнiй величезностi.
 Тупiсть, самовпевненiсть i безтактнiсть Оме доводять до таких геркулесових стовпiв, що суцiльно й поруч перебувають на гранi, за якоï кiнчається всяка правдоподiбнiсть. Вiн витикається з вiкна дилiжанса, щоб прокричати слiпому жебраковi свiй надзвичайно доречна медична рада: Нi борошняного, нi молочного! Носити на тiлi вовняна бiлизна й пiддавати ураженi частини дiï ялiвцевого диму. Вiн легко переносить вид чужоï кровi, але коштує менi уявити, що кров тече в мене самого, — говорить вiн, — i якщо я подольше на цьому зупинюся, то можу впасти без почуттiв. Шарлю, враженому непритомнiстю Емми, вона нескiнченно довго перераховує всi вiдомi йому непритомностi, аж до непритомностей у собак. У трупа Емми вiн заводить богословську дискусiю. Все це i є тi перебiльшення, яких, але думцi Флобера, теперiшнiй художник не повинен боятися. Вiн сам був задоволений тим, яким виходив Оме, задоволений до вiдрази, як це часто в нього бувало .. .Накидав три моменти, що характеризують мого аптекаря, — записував вiн. — Я багато глузував з них, п у той же час вони викликали в менi велика вiдраза, — настiльки вони будуть мерзеннi по iдеï й по вираженню.
 Оме — щось бiльше, нiж тип провiнцiйного аптекаря. Коли вiн i Бурнисьен сидять в однакових позах бiля трупа Емми й сперечаються, поки не заснуть, а прокидаючись, кроплять пiдлога, один — святою водою, а iнший хлором, те це вже не просто сiльський священик i сiльський доктор, а якiсь гротескнi символiчнi фiгури, це релiгiйна й просвiтительська iдеологiя, однаково споганенi й тим самим примиренi друг сдругом.
 Цiкаво, що в первiсних сценарiях Мадам Бовари Оме майже не згадується, вiн вирiс поступово й процесi роботи, як згущене вираження всiєï тоï вульгарноï обстановки, що перемагає й проковтує Емму. Оме — це той, хто трiумфує в Мадам Бовари, недарма картиною його успiху й повiдомленням про отриманому ïм орденi закiнчується роман. Якщо Шарль — вульгарнiсть середня, массовидная, то Оме — вульгарнiсть концентрована. Надзвичайно характерно для Флобера, що створити тип, що став загальним iм'ям, вiн змiг лише тодi, коли вирiшив втiлити iдею вульгарностi. Вульгарнiсть була для Флобера основною проблемою буржуазного суспiльства, i тiльки у вузьких рамках цiєï (по сутi, побiчноï) проблеми вiн досяг найбiльшоï типiзацiï


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/KOROTKI_ZMISTI_SHKILNIX_TVORIV/geroi_flobera_hto_voniI.dhtml