КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/TVORI_NA_VILNU_TEMU/kolo_filosofskoi_problematiki_epopei_v.dhtml

	Коло фIлософськоÏ проблематики епопеÏ В. Гроссмана Життя й доля Основне коло фiлософськоï проблематики епопеï В. Гроссмана Життя й доля — життя й доля, воля й насильство, закони вiйни й життя народу. Письменник бачить у вiйнi не зiткнення армiй, а зiткнення мирiв, зiткнення рiзних поглядiв на життя, на долю окремоï людини й народу. Вiйна виявила корiннi проблеми современнорти, розкрила основнi протирiччя епохи. У романi двi основнi теми — життя й доля
 Життя — це воля, неповторнiсть, iндивiдуальнiсть; доля — необхiднiсть, тиск держави, несвобода. Комiсар Крымов говорить: Як дивно йти по прямому, стрiлою выстреленному коридору. А життя така плутана стежинка, яри, болотца, струмочки, степовий пил, незжатий хлiб, продираєшся, обходиш, а доля пряма, струночкой iдеш, коридори, коридори, коридори, у коридорах дверей.
 Доля основних дiючих осiб трагiчна або драматична. Б героïзмi Гроссман бачить прояв волi. Капiтан Греков, захисник Сталiнграда, командир вiдчайдушного гарнiзону будинку шiсть дрiб один, виражає не тiльки свiдомiсть правоï справи боротьби з фашизмом, вiдношення до вiйни як до важкоï роботи, самовiдданiсть i здоровий глузд, але й непокорство натури, зухвалiсть, незалежнiсть учинкiв i думок. Усе в ньому — i погляд, i швидкi рухи, i широкi нiздрi приплющеного носа — було зухвалим, сама зухвалiсть. Грекiв — виразник не тiльки народного, нацiонального, але й вселюдського, волелюбного духу (недарма його прiзвище Греков).
 Головний конфлiкт роману — конфлiкт народу й держави, волi й насильства. Сталiнградське торжество визначило результат вiйни, але мовчазна суперечка мiж перемiгшим народом i перемiгшою державою тривав. Вiд цiєï суперечки залежала доля людини, його воля. Цей конфлiкт проривається назовнi в мiркуваннях героïв про колективiзацiю, про долю спецпереселенцев, у картинах колымского табору, у роздумах автора й героïв об тридцять сьомих рокiв i його наслiдках Колымский табiр i хiд вiйни зв'язанi мiж собою. Гроссман переконаний, що частина правди — це не правда. Арештований Кры-Мов ловить себе на думцi, що ненавидить пытающего його особиста бiльше, нiж нiмця, тому що довiдається в ньому самого себе
 Гроссман зображує народнi страждання: це й зображення таборiв, арештiв i репресiй, i ïхнього розкладницького впливу на душi людей i моральнiсть народу. Хоробрi перетворюються в боягузiв, добрi люди — у жорстоких, стiйкi — у легкодухi. Людей руйнує подвiйну свiдомiсть, невiр'я друг у друга. Причини даних явищ — сталiнське самовладдя й загальний страх. Свiдомiстю й поводженням людей iз часiв революцiï керують iдеологiчнi схеми, що привчили нас уважати, що цiль вище моралi, справа вище людини, iдея вище життя. Наскiльки небезпечна така перестановка цiнностей, видно з епiзодiв, коли Новиков на вiсiм мiнут затримав настання, тобто, ризикуючи головою, iде на невиконання сталiнського наказу заради того, щоб зберегти людей. А для Гетманова необхiднiсть жертвувати людьми заради справи завжди здавалася природноï, незаперечноï не тiльки пiд час вiйни.
 Вiдношення до долi, до необхiдностi, до питання про провину й вiдповiдальнiсть особистостi перед особою обставин життя в героïв роману рiзне
 Штурмбанфюрер Кальтлуфт, кат у печей, що вбив п'ятсот дев'яносто тисяч людей, намагається виправдати це наказом понад, своєю пiдневiльнiстю, владою фюрера, долею: доля штовхала його на шлях ката. Але автор затверджує: Доля веде людину, але людина йде тому, що хоче, i вiн вiльний не хотiти.
 Змiст паралелей Сталiн — Гiтлер, фашистський табiр — колымский табiр у тiм, щоб загострити проблему провини й вiдповiдальностi особистостi Б самому широкому, фiлософському планi. Коли в суспiльствi дiється зло, у тiм або iншому ступенi в ньому винуватi все. Пройшовши через трагiчнi випробування XX столiття — другу свiтову вiйну, гiтлеризм i сталинизм, — людство починає усвiдомлювати той факт, що покiрнiсть, залежнiсть людини вiд обставин, рабство виявилися сильнi. I в той же час в образах героïв Вiтчизняноï вiйни Гроссман бачить волелюбнiсть i совiснiсть. Що перевищить у людинi й людствi? Фiнал роману вiдкритий


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/TVORI_NA_VILNU_TEMU/kolo_filosofskoi_problematiki_epopei_v.dhtml