КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/TVORI_NA_VILNU_TEMU/pro_pamjatniki_velikim_lydjam.dhtml

	Про пам'ятники великим людям Про пам'ятники великим людям завжди iснує багато думок, споровши й слухiв. Росiйськi поети, починаючи з М. Ломоносова, намагалися спорудити собi нерукотворний пам'ятник у вiршах. На вiдмiну вiд скульпторiв, ïм було легше: не треба вибирати мiсце, позу й т.д. Перед скульптором коштує ще й величезне психологiчне завдання. Щоб створити пам'ятник великiй людинi, треба зрозумiти його душу. Особливе мiсце в подiбних суперечках займає пам'ятник Н. В. Гоголю. Цей великий росiйський письменник вiдомий своïми мiстичними настроями. Навколо його iм'я донинi ореол надприродностi. Тому художниковi Андрєєву, що працював над проектом першого пам'ятника Гоголю, що коштує зараз у дворi будинку письменника на Тверском, було подвiйно важко знайти вдалий образ цiєï багатогранноï людини й творця
 Андрєєв зобразив письменника в момент спалення рукопису другого тому Мертвих душ. I сьогоднi бронзовий Гоголь, готовий кинути у вогонь рукопис, з обуренням дивиться на вартим у його пiднiжжя людей
 Отже, художник у рiшеннi образа Гоголя взяв за головний орiєнтир самий значний добуток письменника й найтрагiчнiший момент, пов'язаний з вiдомим добутком нашого генiя
 Менi здається, що автор проекту пам'ятника вибрав не найкращий варiант. По-перше, для самого письменника це був трагiчний момент, пережити який йому коштувало чималих щиросердечних i фiзичних зусиль. Навряд чи вiн сам захотiв би продовжити в часi своє борошно. По- друге, пiсля вiдходу з життя у великих людей починається як би друге життя, для якого всi другоряднi подiï ïхнього земного iснування стають неважливими. Для нас зараз важливий факт створення Мертвих душ, а то, що могло б бути, якщо …
 Коштуючи перед пам'ятником, я увесь час вiдчував деяку тривогу й дискомфорт. Менi було щиро жаль Гоголя як людини. Я згадував прочитане про його останнi днi життя. Вони були жахливими. Вiн, як вiдомо, перевiв себе страшним постом, занедужав i вмер. Я нiяк не мiг думати про iншому, коштуючи поруч iз пам'ятником. А наскiльки менi вiдомо, думати бiля пам'ятника великiй людинi треба про його велич, про його духовний злiт i т.д. Стало бути, по моïх особистих вiдчуттях цiєï мети художник не досяг За свiдченням вiдомого лiтературознавця Василя Васильовича Розанова, пiсля вiдкриття пам'ятника сучасники його творця дуже рiзко виражали свою думку про роботу Андрєєва. Були навiть заклики знищити пам'ятник. Слава Боговi, до акту вандалiзму справа не дiйшла, але суперечки навколо пам'ятника тривали до самоï Радянськоï влади. Видимо, бiльшовики вирiшили заповнити композицiйнi недолiки старого пам'ятника на Тверском i спорудили новий пам'ятник письменниковi на Гоголiвському бульварi. Новий пам'ятник Гоголю вражає величезними розмiрами й гордовитим поглядом — по бiльшiй частинi на нескiнченний потiк автомобiлiв у його пiднiжжя. У цьому пам'ятнику я вiдчув тiльки характернi символи комунiстичноï системи: незламна велич, презирство до простоï людини, що снує знизу, що вирiшує своï дрiбнi особистi проблемки. Але, незважаючи на композицiйну рiзницю, цi два пам'ятники, по- моєму, поєднує все той же внутрiшнiй iдейний зв'язок з Мертвими душами.
 Тiльки на Тверском бульварi Гоголь критично ставиться до своєï творчостi , а на Гоголiвському — письменник кидає критичний погляд на суспiльство. Звичайно, комунiсти мали на увазi те самодержавне суспiльство, з яким вони боролися. Але час зайвий раз довело, що художник повинен орiєнтуватися у своïх добутках на вiчнiсть. Звалилася влада самодержавства, звалилася й Радянська влада, а пам'ятники Гоголю залишилися стояти. Крiм усього iншого — це ще й пам'ятники епохам, у якi вони були спорудженi
 Розкриваючи тему Пам'ятники Гоголю, я мимоволi сам задумався про можливiй, якiйсь iншiй, композицiï пам'ятника великому письменниковi. Я дуже люблю його творчiсть, i перше, про що я подумав, — це про його героïв. Я представив ïх у бронзi, поруч iз передбачуваним ïхнiм творцем, але вiдразу зрозумiв, що в словi вони виглядають краще, живее. I особисто я запропонував би, а вiрнiше, хотiв би побачити перед собою Н. В. Гоголя, що працює над рукописом. Письменник на мить вiдiрвався вiд аркуша паперу й спрямував свiй погляд у далечiнь, у майбутнє Росiï, що вiн любив, жалував i прославлявся
 Пам'ятник Великому Кобзаревi в Харковi був закладений у днi святкування 120-летия вiд дня народження поета в березнi 1934 року. Для будiвництва пам'ятника на конкурснiй основi був обраний проект ленiнградцiв — архiтектора Лангбарда й скульптора Манизера. При створеннi скульптури позували прославленi актори Харкiвського театру украïнськоï драми. У роботах зi спорудження пам'ятника Шевченко брали участь бiля двохсот робочих рiзних професiй. Вiдкриття пам'ятника Кобзаревi вiдбулося в березнi 1935 року.
 Пам'ятник Шевченко в Харковi являє собою багатофiгурну скульптурну композицiю. На вершинi п'єдесталу — фiгура поета, а навколо, нагору по спiралi, — шiстнадцять бронзових фiгур. Таке розташування скульптур — удала знахiдка творцiв пам'ятника. Воно цим-волизирует шлях розвитку Украïни. Нижнi фiгури втiлюють iсторичну долю пригнобленого украïнського на-роду: це лежачий виснажений селянин i молода а з дитиною на руках — шевченкiвська Катери-Ледве вище — селянин з косою в руках, готовий виступити проти гнобителiв. Двi наступнi фiгури цим волизируют протест, що зрiє: одна з них сидить зi зв'язаний, ными руками, а друга, коштуючи на весь зрiст, розриває пута рабства. Ще одна фiгура зображує людини, що пiднiмає з колiн, готового звiльнитися вiд важкого тягаря — мiрошницького жернова. За задумом авторiв проекту цi фiгури визначають життя украïнцiв до початку органiзованого революцiйного руху. Далi — фiгура лiтнього солдата iз записною книжкою за халявою чобота. Це — Тарас Григорович Шевченко в посиланнi. Фiгура Кобзаря дiлить багатофiгурну скульптурну композицiю навколо п'єдесталу на двi частини. Потiм ми бачимо вже не тiльки селян, але й робiтникiв. Одна з фiгур зображує робiтника, що пiднiмає iз землi прапор . Це символ тимчасових невдач революцiйного руху. От уже на допомогу селянам i робiтникам приходять солдати, матроси, комiсари, що мають досвiд у полiтичнiй боротьбi й вiйськовiй справi. Фiгури розташовуються по спiралi усе вище й вище.
 И на останньому щаблi — суцiльна скульптурна група, що зображує дiвчину iз книгою в руках, шахтаря, що тримає прапор, i украïнського селянина в крислатому капелюсi. Кобзар стоïть на вершинi п'єдесталу, ледве схиливши голову й зробивши як би крок уперед. Поет немов хоче пройти по вiльнiй Украïнi, довiдатися в особу кожного з нас. Пам'ятник Тарасовi Григоровичу Шевченко в Харковi по праву вважається одним з найбiльш удалих i величних пам'ятникiв Кобзаревi


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/TVORI_NA_VILNU_TEMU/pro_pamjatniki_velikim_lydjam.dhtml