КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/TVORI_NA_VILNU_TEMU/tema_tvoru_obraz_peterburga.dhtml

	Тема твору: Образ Петербурга Багато великих письменникiв 19 столiття зображували прекрасне мiсто Петербург, видне мiсце вiн займає й у добутках Ф. М. Достоєвського, але вiн не говорить про його чудовi будинки, про красу самого мiста, Федiр Михайлович як би заглядає усередину бедних будинкiв, де в жахливих умовах живуть героï його роману Злочин i покарання. У добуток ми зустрiчаємося iз чорними сходами, облитими помиями, дворами — колодязями, що нагадують душогубку, мiсто облуплених стiн, нестерпноï духоти й зловонья, це мiсце, у якому неможливо бути здорових, добрим, повним сил. Вiн душить i давить. Письменник нiколи не показує краси Петербурга. Природи майже нi, а якщо й зустрiчається, то тiльки акцентується ïï вiдсутнiсть в iнших мiсцях. Бiля природи вiдбуваються дивнi речi: у снi пiд кущем Раскольникову сниться страшний сон про жорстокiсть, про загибель безвинноï iстоти
 Особлива увага придiляє Достоєвський не просто опису вбогих умов кiмнат, але також звертає увагу на заходи й символiчнi кольори. Вiн використовує жовтi, зеленi й сiрi кольори, але взагалi в романi домiнує жовтий колiр — символ хвороби, убогостi, злиденностi життя. Жовтi шпалери й меблi жовтого кольору в кiмнатi баби — процентщици, желто вiд постiйного пияцтва особа Мармеладова, жовта схожа на шафу або скриню коморка Раскольникова, удома пофарбованi в желто — сiрий колiр. Соня Мармеладова пiшла по жовтому квитку, жiнка — самогубець iз жовтою особою Цi деталi, а також жовчне мiсто вiдбивають безвихiдну атмосферу iснування головних дiючих осiб добутку, є провiсниками недобрих подiй. Однак у романi ми знаходимо й зелений колiр, колiр фамiльного Мармеладовского хустки. Ця хустка, як хрест, носить Катерина Iванiвна, а пiсля ïï смертi й Софiя Мармеладова. Вiн персонiфiкує й страждання, якi випадають на частку його володарок, i ïхню спокутну силу. Умираючи, Катерина Iванiвна вимовляє: Бог сам знає як я страждала… Вiдправляючись за Раскольниковим, що йде визнаватися в злочинi, Соня надягає на голову ця хустка. Вона готова прийняти на себе страждання й надолужити цим провину Радиона. В епiлозi, у сценi вiдродження Раскольникова Соня з'являється все в цiй же хустцi, що змарнiла пiсля хвороби. У цей момент зелений колiр — символiзує страждання й надiï головних героïв роману
 Достоєвський у своєму добутку показав мiсто, у якому зароджується капiталiзм, коли люди, що не зумiли пройти через соцiальний перелом. Петербург є також i дiючою особою роману, спiвучасником страшного злочину Раскольникова, i свiдком його каяття. Отже, можна зробити висновок, що для Достоєвського Петербург — мiсто вбивства, убогостi й людськоï самiтностi


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/TVORI_NA_VILNU_TEMU/tema_tvoru_obraz_peterburga.dhtml