КГБ: Киевская городская библиотека URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/biografichni_vidomosti_yriy_janovskiy.dhtml БIографIчнI вIдомостI. ЮрIй Яновський (1902 — 1954) Ю Рiй Iванович Яновський — митець широкого дiапазону — прозаïк, поет, драматург, пуб- Бiографiчнi вiдомостi 27 серпня 1902 р. — народився в с. Майєровому на Єлисаветградщинi в заможнiй селянськiй родинi. 3 6-ти рокiв навчання в Нечаïвськiй парафiяльнiй школi. 3 1911 р. навчання в Єлисаветградському реальному училищi. 3 10 рокiв починає писати поезiï росiйською мовою. 1 травня 1922 р. — вперше надруковано вiрш росiйською мовою Море у газетi Пролетарська правда (псевдонiм автора — Георгiй Ней). 1922 р. — вступ до Киïвського полiтехнiчного iнституту на електромеханiчний факуль тет; вiдвiдує лiтературний гурток. Лютий 1924 р. — у газетi Бiльшовик надруковано вiрш украïнською мовою Дзвiн. 1925 р. — ввхiд першоï ïбiрки оооввдань ьМамутовi iбвнi; Яновський — головний редактор Одеськоï кiнофабрики. 1926 — 1929 рр. — робота над романом Чотири шаблi. 1927 р. — повiсть Байгород, збiрка оповiдань Кров землi. 1928 р. — видано роман Майстер корабля. 1928 р. — вихiд єдиноï поетичноï збiрки Прекрасна Ут. 1930 р. — цикл нарисiв Голлiвуд на березi Чорного моря. 1935 р. — завершив роботу над романом у новелах Вершники . 1937 р.-п'єса Дума проУБритРанку,. 1940 р. — збiрка оповiдань Короткi iсторii. 1942 р. — драма Син династii. 1944 р. — збiрка Земля батькiв. 1947 р. — роман Жива вода (пiсля обговорення на пленумi Спiлки письменникiв Украïни заборонили). 1948 р. — збiрка аКиïвськi iповiдання. 1954 р. — Нова книга. 1954 р. — п'єса Дочка прокурора. 25 лютого 1954 р — помер, похований на Байковому кладовищi. Огляд творчостi Вершники (1935) Жанр: Роман у новелах. Новели: Подвiйне коло, Шаланда в морi, Лист у вiчнiсть, Дитинство, Чубен-ко — командир полку, Батальйон Шведа та iн., якi в сукупностi передають панораму перiоду громадянськоï вiйни. Особливостi роману: - роман скомпонований iз самостiйних роздiлiв — восьми новел; - вiдсутнiсть хронологiчноï послiдовностi у розгортаннi подiй; - використання кiнематографiчного прийому напливу, поетичних рефренiв, лiричних вiдступiв; - має ознаки героïчноï пiснi, думи , новели (Вершники — новаторське продовження традицiй народних дум); - виняткових героïв автор показує у виняткових обставинах; - поєднання новел головною авторською настановою: показати через внутрiшнiй свiт ге-роïв iсторичну необхiднiсть перетворення земноï свiтобудови; - головний мотив — розпад людського роду, що почався з революцiєю; - викриття бiльшовицькоï iдеологiï, яка пропагує класову боротьбу; - вiдтворенi ситуацiï драматизму (братовбивча вiйна , порушення батькового принципу Тому роду нема переводу, в котрому браття милують згоду) тощо. Особливостi новели Подвiйне коло: - новела має типовi риси драматичного твору: єднiсть мiсця, часу, дiï (усi подiï вiдбуваються протягом одного дня в степу пiд Компанiïвкою); - фрагменти громадянськоï вiйни пiдкресленi тим, що по рiзнi боки барикад стоять рiднi брати (Оверко Половець — петлюрiвець, Андрiй — денiкiнець, Опанас, Сашко — махновцi, Iван — бiльшовик) — рiзнi iдеологiï; - умовна присутнiсть батькiв (на 1-му планi — битви братiв, на задньому — те, що про це - автор не зосереджує уваги на ходi баталiй: Яновського цiкавить результат битви i сло весна дуель мiж братами тощо. Роман у новелах — складний за побудовою i великий за розмiром епiчний прозовий твiр , у якому широко охопленi життєвi подiï певноï епохи; складається з окремих новел, об'єднаних спiльним задумом. Стислий переказ новели Подвiйне коло У першiй новелi Подвiйне коло розкрито складне життя роду Половцiв, якi жорстоко i непримиренно роз'єднанi подiями громадянськоï вiйни. У кривавому бою сходяться брати. Був серпень 1919 р. Загоном добровольчоï армiï генерала Антона Денiкiна командував Половець Андрiй. Купу кiнного козацтва головного отамана Симона Петлюри вiв Половець Оверко. Так сталося, що в цьому бою перемогу одержав Оверко. Поранений Андрiй опинився в полонi у брата. Чи ворухнеться у серцях братiв щось живе? Здається, так. Ось Оверко питає в Андрiя, що йому згадується. У них спiльне життя, спiльнi спогади, спiльнi батьки… Хiба цього замало? Андрiй нагадує Оверковi батьковi слова: Тому роду не буде Проклинає брата i вихопивши браунiнга з-пiд френча пускає собi в рот кулю. Так Iван Половець втратив трьох братiв Одного роду, — сказав [комiсар] Герт, — та не одного з тобою класу. Такий категоричний пiдсумок нiби обрубує усякi роздуми над подiями. А замислитися є над чим. Ю. Яновський емоцiйно переконливо зображує трагiчну суть громадянськоï вiйни — розпад родини розпад нормальних людських стосункiв мiж тими, хто є народом, родиною. Чого варта будь-яка правда, якщо в основi ïï лежить право на вбивство заради iдей — ось у чому гуманiстична iдея цiєï новели. Цiна великих соцiалiстичних перемог — чи не завелика для нашого народу, для нацiï? У новелi Шаланда в морi майстерно створено образ староï Половчихи, сильноï жiнки, вiрноï дружини, яка виглядає з моря свого чоловiка Мусiя Половця. Вона сподiвається на його порятунок, просить навiть море допомогти, ïй не завадить нi вiтер, нi життєвi негаразди. У думках Половчихи кадр за кадром проходить ïï життя: вона згадує своïх синiв, кож-ного з яких любить по-своєму. Думаючи, що чоловiк загинув, жiнка тримається мужньо. Мусiй Половець врятований надiєю i любов'ю Половчихи. У кiнцi новели подружжя йде, нiжно обнявшись. URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/biografichni_vidomosti_yriy_janovskiy.dhtml