КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/dihannja_oseni_tviropis.dhtml

	Дихання осенI. ТвIр-опис Непомiтно промайнуло безтурботне спекотне лiто, i вересень став повноправним господарем в лiсах, полях, на рiчках i озерах. Рано вранцi вже дуже холодно, а вдень сонечко ще пригрiває, нагадуючи про лiто. Вiдпочивають пiсля тривалоï важкоï роботи поля. Вiддали господарям свiй щедрий урожай сади. У всьому вiдчувається холодне дихання осенi. Сiре небо все частiше затягують хмари , i накрапує дрiбний докучливий дощ. Немов про щось задумавшись, стоïть сумний i мовчазний лiс. Незабаром де-. рева позбудуться свого пишного убрання i вiдкриють своï гiлки холодним до- щам i завiрюхам. Поволi кружляється в повiтрi кленовий листок. Старий дуб сумно поскрипує на галявинi, неначе задумався перед тривалим зимовим сном. Бiля покритого мохом трухлявого пенька вишикувалися в ряд стрункi опеньки. Тут ïх видимо-невидимо, i всi так i просяться в корзину.
 Трава пожовкла i нахилилася до землi, тiльки маленькi блiдо-червонi зiрочки вересу радують око. Високо в небi роблять прощальний круг зграï журавлiв. Вони летять на пiвдень i сумно курликають, нагадуючи востаннє, що прийшла осiнь. У таку хвилину до нас в душу заглядає свiтла печаль, i ми сумуємо i думаємо про сенс життя i своє призначення на цiй дивовижнiй землi.


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/dihannja_oseni_tviropis.dhtml