КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/dobutok_opovidannja_pro_vipadok_z_jittja_telja.dhtml

	Добуток — оповIдання про випадок з життя. Теля Ведмедик На лIтнI канIкули я поïхав до бабусi в село . Незадовго до мого приïзду в бабусиноï корови Свiтанку народилося маленьке теля — бичок. Вiн був толстенький, чорненький, з бiльшою бiлою плямою на чолi. Я назвав його Ведмедиком. Теля росло швидко, був рухливий. Коли я брався за маленькi роги бичка, вiн упирався й буцав мене. Якось увечерi череда корiв верталося додому. Хвiртка була вiдкрита, i Ведмедик вибiг на дорогу. Спереду йшов великий бик. Помiтивши теляти, воно сердито кинувся на нього. Ударом рогiв вiн звалив Ведмедика. Той упав на землю i жалiбно застогнав. Побачивши це, я швидко побiг за допомогою. Коли ми з дiдусем вибiгли на дорогу, то побачили Свiтанок, що з жалiстю облизувала свого теляти. Ведмедик не мiг сам устати. Тодi дiдусь взяв його на руки й понiс додому. У теляти була поламана нога, а з великоï рани в боцi текла кров. Ми промили рану й перев'язали ïï. А на поламану ногу наклали шину й туго забинтували. У цьому дуже допомогла нам моя мама-медсестра. Щодня ми акуратно обробляли рану лiками й перев'язували ïï. Я приносив телятi конюшина й iншi трави, пiдгодовував молоком. Ведмедик швидко видужав. Шину ми зняли, рану вилiкували, i теля стало знову веселим i життєрадiсним.


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/dobutok_opovidannja_pro_vipadok_z_jittja_telja.dhtml