КГБ: Киевская городская библиотека URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/dovedit_sho_helmer_spravdi_stavitsja_do_drujini.dhtml ДоведIть, що Хельмер справдI ставиться до дружини, мов до Iграшки За норвезькими законами сiмдесятих рокiв XIX столiття жiнка мала обмеженi, порiвняно з чоловiком, права i не тiльки в галузi полiтичних та суспiльнiï правових вiдносин. Чоловiка вважали за керiвника дружини й у моральнiй, i в релiгiйнiй сферi. Саме вiн визначав, чи варта вона бути вихователькою власнiй дiтей. Але навiть такi традицiï не виключають поваги до жiнки як до особистi тi, до людини. Хельмер свою дружину лагiдно називає жайворонком, бiлочкою, сам пiдбирає для неï карнавальний костюм, танок. Бiльше того, вiн визначає, скiльки ïй треба насолоджуватися трiумфом, бути серед гостей. Вона, немов дитина, не має власного ключа вiд поштовоï скриньки, тобто вся кореспонденцiя що приходить, проходить через руки чоловiка. Хельмер навiть перевiряє, якi ляльки жiнка придбала дiтям, перетвориш Нору теж на ляльку, не маючи й думки, що ïй доведеться вирiшувати такi справи, брати на себе вiдповiдальнiсть за його життя i здоров'я, за добробут сiм'ï, коли чоловiк виявиться на це неспроможним. До речi, Хельмер хвилюється не про спасiння сiм'ï, стосункiв мiж ним i жiнкою, а про спасiння залишки уламкiв, декорума, тобто лише за збереження зовнi пристойного вигляду. Чи можна вважати Хельмера невiльником честi, справдi принциповою людиною ? Нi, вiн невiльник удаваних понять про честь, людина не принциповоï поведiнки, а декорума. Не бажаючи брати у борг (що тодi про нього казатимуть!), вiн не шукає вiдповiдi на питання: а звiдки жiнка дiстала грошi? Вiн просто користується ними. Викидаючи на вулицю давнього знайомого, вiн думає не стiльки про його давню провину, яку той уже спокутував, скiльки про майбутнi можлинi незручностi. Вважаючи, що Крогстад звинуватить Нору у скоєному нею зариди подружжя злочинi, вiн ладен поступитися казна-чим: не тiльки знову прийняти Крогстада до банку, а й надати нову посаду. Норi, що зробила такий крок, вiн не дає навiть виправдатися, а карає найжахливiшим для жiнки не виховувати дiтей. Коли ж виявилося, що Крогстад не порушує справу й поредає Норi документи, Хельмер вважає, що нiчого не сталося i можна продовжувати щасливе подружнє життя. Вiн знову говорить про своє кохання до Нори про вiдповiдальнiсть за неï, хоча щойно ладен був кинути ïï як злочинницю, на призволяще, якби не треба було зберiгати декорум, своє реноме. А як звучали його слова про прощення дружини! Як сприймається його байдуже ставлення звiстки про смертельну хворобу старого друга! Хельмер людина показних принципiв, а ось того самоï честi, порядностi немає. У чому сутнiсть провини Нори? Як про це дiзнався ïï чоловiк? Чи вважає сама героïня свiй вчинок злочином? Нора нi на мить не припускала, що чинить злочин, вона навiть не бачитьi аморального у своєму вчинку: хiба не можна рятувати вiд тяжкоï хвороби власного чоловiка, батька трьох дiтей, хiба ж можна ризикувати добром власноï родини, який складався протягом рокiв за допомогою ïï зусиль? До речi, вона справдi прийняла на себе борговi обов'язки i встигла вiддати суму боргу, обмежуючи себе (зважте, не родину!) в усьому. До того ж Нора упевнена в тому, що батько нiколи не вiдмовив би ïй поставити свiй пiд пис пiд запорукою надiйностi доньки. Вона просто не мала тодi фiзичноï можливостi помиритися з ним, бо чекала на третю дитину й доглядала за хворим чоловiком. Справа ïï тiльки у формальностях. URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/dovedit_sho_helmer_spravdi_stavitsja_do_drujini.dhtml