КГБ: Киевская городская библиотека		URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/kava_yria_kulchickogo.dhtml

	Кава ЮрIя Кульчицького Дiялося це 1683 року. Величезна армiя турецького султана Ахмета II узяла в облогу столицю Австрiï Вiдень. Урятувати захисникiв мiста могли тiльки союзники нiмцi та поляки. Але союзники не знали, що турецькi вiйська стоять пiд самими мурами Вiдня. Пробратися через ворожi кордони та передати звiстку зголосився вусатий чоловiк з люлькою в зубах, який сказав, що знає турецьку мову i може видати себе за турка.
 Це був украïнський козак Юрiй Кульчицький, родом з-пiд Самбора, що на Львiвщинi. Вiн ще зовсiм юним хлопцем подався на Сiч. У походах i битвах швидко став справжнiм козаком. Якось йому не пощастило потрапив до туркiв у полон. Однак здiбний бранець бездоганно вивчив турецьку мову, а пiсля викупу з полону Кульчицький переïхав до Вiдня, де працював перекладачем, а потiм став купцем.
 Смiливцевi вручили листа, i вiн, переодягнувшись у турецьке вбрання, разом iз товаришем сербом Михайловичем пробрався через ворожий заслiн i передав листа союзникам. Тi зiбрали вiйсько i рушили до Вiдня, щоб урятувати столицю. Оборонцi протрималися, доки надiйшла допомога. Об'єднанi вiйська нiмцiв, полякiв i козацькi полки розгромили турецьку армiю. Пiсля перемоги найшанованiшi люди Вiдня запитали, якоï винагороди бажають смiливцi. Михайлович захотiв грошей, щоб будинок купити. А Кульчицький нiчого не захотiв, лише попросив вiддати каву, яку турки з
 Переляку покинули в своєму таборi. Вiддали йому гору мiшкiв з кавовими зернами, i довго дивувалися, навiщо нормальнiй людинi пити таку гiркоту.
 Пiзнiше Юрiй Кульчицький видав книжку про своï вiйськовi пригоди i в центрi Вiдня вiдкрив першу в мiстi кав'ярню. Кожен, хто прочитав книжку, йшов до кав'ярнi, щоб побачити героя. Купували каву, пили та кривилися вiд гiркоти, аж сльози ïм з очей текли. Тодi Кульчицький вирiшив додавати в каву цукор, i тепер усi пили ïï iз задоволенням. Цей рецепт у нього перехопила вся Європа i до сьогоднi готує каву саме за ним. Шкода, що забули назвати ïï кава по-кульчицьки.
 О Тже, хороброго козака вiденцi запам'ятали не тiльки героєм, рятiвником свого мiста, а й першим вiденським кав'ярником. Коли Кульчицький помер, уся столиця Австрiï ховала його з великими почестями. У XIX столiттi одну з вiденських вулиць назвали на його честь. А на одному з будинкiв було встановлено невелику бронзову скульптуру Кульчицького у турецькому одязi. У лiвiй руцi вiн тримає тацю з фiлiжанками кави, а в ногах трофеï розбитоï турецькоï армiï.


URL: http://lib.misto.kiev.ua/UKR/VPRAVA/LITERATURA_SVITOVA/kava_yria_kulchickogo.dhtml